Третє за величиною і шанованістю свято : дуже знакове, поетичне і символічне – Спас.
Преображення – важлива подія в земному житті Ісуса Христа – сталося незадовго до Його страстей і описане в Євангеліях, як явище Божої величі і слави Спасителя перед трьома найближчими учнями Петром, Яковом та Іоанном під час молитви на горі Фавор.
За матеріалами bbc-ccnn.com
Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, а у з’яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого, Преображення відбулося, “щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами”.
Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества і почувся голос Отця із світлої хмари Святого Духа: “Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте”.
У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано щось нове, перетворення і благодатний стан, що людина і світ знаходять Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли у світ через людину увійшов гріх, тепер разом з людиною очікує найближчого оновлення.
Народ називає цей день ще й Яблучним Спасом, вкладаючи в це поняття світське значення, пов’язане із святом врожаю. Це підтверджує звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо
Існує повір’я, що свячені на Спаса яблука допомагають при слiпоті. Освячене зілля також використовують: волошки – проти падучої, зaпою, внутрішнього жару; відвар сон-трави – при безсонні.
Спаса – за народною міфологією, – це день поминання мeртвих родичів. Таким чином, у весняно-літній сезон мерці з’являються тричі: на Страсний Четвер, на Зелені свята і на Спаса.
Копіювати
