Вчений пояснила механізм дії коронавіруса
Про це розповіла кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України Надія Жолобак, передає УНІАН.
Фахівець відзначає, що в темпах поширення смертоносного коронавіруса немає нічого дивного. Міграція населення у світі дуже велика, ми за години перебираємося з материка на материк. І така мобільність має зворотний бік.
Також вона додала, що разом з масштабами поширення вірус змінюється.
«Будь-який вірус, при багаторазовому послідовному інфікуванні (цей процес називається пасирування вірусів), що відбувається під час епідемічного спалаху, поступово втрачає свою активність, відбувається його аттенуация (адаптація вірусу до об’єкта, який він атакує, у напрямку зменшення агресивності). Тобто, з кожним пасажем вірусу, з послідовним інфікуванням кожного наступного людини, вірус зменшує свою інфекційну активність», — каже Жолобак.
У свій час була паніка з приводу SARS, MERS (спалахи захворювань цих коронавірусів були, відповідно, в 2002 і 2015 роках). Як сталося із збудниками SARS, MERS, точно так само знизиться інфекційність COVІD-19, а епідемія зійде нанівець, прогнозує вчений.
Механізм дії коронавіруса вона порівняла з герпесом.
«Класичним, ілюструють стратегію поведінки вірусів в людській популяції, є приклад захворювання, що викликається вірусом герпесу. Інфікуючи людини в ранньому, постнатальному періоді, вірус «живе» в наших нервових клітинах все життя, псує іноді її якість, але у переважної більшості людей не проявляє себе. Звичайно, бувають випадки герпетичного менінгоенцефаліту, системних герпетичних захворювань, але в загальному вірус «не зацікавлений» у смерті людини, його «завдання» – не вбити, а максимально довго існувати в навколишній середовищі», — каже фахівець.
Жлобак також зізналася, що страхи з приводу епідемії перебільшені, і введення тотального карантину не зовсім адекватна реакція.
«Адже тоді такий же карантин потрібно вводити при кожному спалаху грипу», — зазначає вірусолог.
Що ж стосується очікувань щодо того, що при підвищенні температури повітря коронавірус зникне, вірусолог говорить так:
«Пік захворювань — осінь і весна. (…) Влітку коронавірусна інфекція однозначно піде на спад, в тому числі і тому, що коронавірус нестійкий до ультрафіолетового опромінення. А оскільки метеорологи обіцяють спекотне літо, ймовірність збереження коронавіруса в навколишньому середовищі дуже невелика»