Папа Римський Франциск провів богослужіння перед порожньою площею Святого Петра, звернувшись із промовою для подолання пандемії коронавірусу, яка охопила Італію та охоплює світ.
Надзвичайний молитовний захід відбувся ввечері в п’ятницю, 27 березня, перед входом до собору Святого Петра у Ватикані, й завершився позачерговим благословенням “Urbi et Orbi”, передає VaticanNews.
Зазначається, що Папа Франциск прийшов на площу пішки.
Перед колонами, що перед головним входом до базиліки Святого Петра, розмістили чудотворну ікону Богородиці Salus Populi Romani, привезену з базиліки Пресвятої Марії, та розп’яття із храму святого Марцела, яке, пише видання, врятувало Рим від “великої чуми” в XVI столітті.
“Під час Євхаристійної адорації прозвучали благальні прохання, що відображали актуальне становище світу: за спасіння від лих, які гнітять людство, від голоду посухи й егоїзму, від недуг, епідемій і боязні ближнього, він безжалісних інтересів і насильства, від обману та маніпуляції сумліннями”, – ідеться в повідомленні.
Адорація завершилася молитвою, яку проказав Папа.
Потім архіпресвітер базиліки Святого Петра Анджело Комастрі оголосив про відпущення гріхів тим, хто бере участь у богослужінні онлайн, а також і тих, які духовно єднаються з ними.
“Тоді Вселенський Архиєрей під передзвін вийшов на сходи перед входом до базиліки, благословляючи світ Пресвятою Євхаристією”, – йдеться у повідомленні.
Пропонуємо читачам уривки промови Папи Франциска:
“Густа пітьма спустилася на наші площі, вулиці та міста; вона запанувала над нашими життями, наповняючи все оглушливою тишею та гнітючою порожнечею, що паралізує кожну річ, яку зустрічає на своїй дорозі: це відчувається в повітрі, в жестах, про це говорять погляди. Ми виявилися зляканими та розгубленими”.
“Господи, Твоє слово цього вечора вражає нас і стосується нас усіх. У цьому нашому світі, який Ти любиш більше від нас, ми на повній швидкості мчалися вперед, почуваючись сильними й здатними на все. Жадібні заробітків, ми дозволили речам поглинути нас, а поспіхові – відволікати. Ми не зупинилися на Твої заклики, не пробудилися перед обличчям війн і несправедливості планетарного масштабу, ми не почули волання бідних, нашої важкохворої планети. Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, коли перебуваємо серед розбурханого моря, благаємо Тебе: “Прокинься, Господи!”
“… Наші життя підтримувані простими людьми, зазвичай, забутими, що не з’являються в заголовках газет і журналів, ні на великих подіумах останніх шоу, але, без сумніву, пишуть сьогодні вирішальні події нашої історії: лікарями, медбратами й медсестрами, працівниками супермаркетів, прибиральниками, доглядальницями, перевізниками, правоохоронцями, волонтерами, священниками, богопосвяченими особами й багатьма-багатьма іншими, які зрозуміли, що ніхто не спасається наодинці“.
“Господь ставить перед нами виклик і серед нашої бурі запрошує нас розбудити й оживити солідарність і надію, здатні додати стійкості, підтримки й значення тій порі, коли здається, що все зазнає корабельної аварії. Господь пробуджується, аби пробудити й наново оживити нашу пасхальну віру”.
Джерело:bbcccnn.org
Копіювати
