Розкажу вам казочку про “єбучую украіну”
Жив собі один в’єтнамець. І був він бізнесменом багатим. І ось сталася в Світі біда люта, і тоді вирішив він найняти великий літак, щоб евакуювати своїх земляків в’єтнамців з України, де саме починався повний піхвець. І було в його країні консульство Українське. І проявило то консульство ініціативу, і домовилось із бізнесменом, щоб цим же літаком було перевезено українських туристів додому (щоб порожняк по небу не ганяти, і дівчинку Грету не засмучувати). І попросило консульство перевезти бідних українських туристів БЕЗКОШТОВНО.
І погодився той бізнесмен. І ось, розуміючи ситуацію у Світі, розумні українські дипломати повідомили бідним українським туристам, що їм треба буде пройти 2-тижневу обсервацію по прильоті у Київ. І погодились українські туристи, і дали письмову згоду, бо цінують вони завжди шару різноманітну, і без вагань готові за неї пообіцяти що завгодно.Ну ось на цьому і закінчується цензурна частина казки, і починається суворий соцреалізм від “простий український нарід тм”.
Ви ж здогадуєтесь, як повели себе українські туристи, коли їхня сандаля ступила з трапу в’єтнамського літака на рідний асфальтобетон злітної смуги аеропорту ” Бориспіль”? Правильно – вони начихали на свою згоду і обіцянку пройти обсервацію і силою прорвалися з будівлі терміналу.
Ось вам відео з інстаграму одного такого “туриста”, який весело і задорно коментує цю спецоперацію по кидку Української держави, яка хоч і кволо, але таки намагається не допустити тут катастрофи.
Вобчєм, додивіться цю казку на відео, яке логічно закінчується словами “єбучая украіна”.
Всьо, кінець казки.
Копіювати
