В моєму житті вийшло так, що коли я одружився, мої батьки ледь не зруйнували мій шлюб. Тепер я розумію, що зробив правильно, повністю відмежувавшись від батьків. Зі своєю дружиною Катериною ми одружилися ще студентами. У моїх батьків велика квартира, а у мами Катерини – зовсім маленька. І мама Катерини і мої батьки кликали нас до себе. Але я наполіг на тому, що ми повинні жити з моїми батьками. Я дотримувався принципу, що чоловік приводить додому наречену і дружину, а не навпаки. Ми почали жити з моїми батьками. І дуже скоро про це пошкодували.
Моя мама чіплялася до Катерина з будь-якого приводу: «Готуєш якось без душі, зовсім несмачно. Ти неправильно прасуєш сорочки. Багато витрачаєш води. Довго світло не вимикаєш». І так постійно. Мама часто казала моїй дружині, що вона ніяка господиня. Катерина терпіла і мовчала. Мені було шкода дружини, я почав просити свою матір не втручатися в наші відносини, сказав їй, що мене моя дружина влаштовує у всьому, і не їхня це справа, яка вона господиня. Попросив батька поговорити з матір’ю, але він сказав, що в цьому будинку мати господиня, і нам потрібно прислухатися до її думки. Катерина плакала вечорами мені в плече, а я намагався її заспокоїти і просив потерпіти.
Але терпіти все-таки стало неможливо, і Катерина, запропонувала мені, переїхати до її матері. Я пообіцяв подумати. Але мої батьки поставили мені ультиматум: «Або ти розлучаєшся, або, якщо переїдеш жити до матері своєї дружини, можеш відразу забути про нас! Подумай, інакше залишишся зовсім без нашої підтримки. Тобі потрібна інша дружина, а не ця, яка зовсім не поважає твоїх батьків». Слова моїх батьків підштовхнули мене відразу до того, що потрібно від них з’їжджати, і чим швидше – тим краще. Тільки я запропонував Катерині зняти квартиру і жити окремо від усіх.
Не було ніякої гарантії, що в квартирі її мами не повторилося б того, що в моєму рідному домі. Вона погодилася зі мною. Але для того, щоб зняти житло, мені довелося кинути на час інститут, щоб знайти роботу. Вирішено, а значить зроблено. Я перевівся на заочну форму навчання і зміг поєднувати навчання з роботою, паралельно набираючись досвіду. Влаштувався на роботу, і не на одну. Цей рік був дуже важкий для нас. Але потім стало легше, коли Катерина отримала диплом і стала також працювати.
Згодом ми піднялися з нею і стали добре заробляти. Взяли квартиру, і тепер хочемо подумати про дітей. За весь цей час мої батьки так і не згадали про мене. Мені було, звичайно, дуже прикро, але я сподіваюся на те, що, коли вони побачать онуків, то поміняють свою думку про нас. А Катерина завжди мені говорить, що я її опора і надія, який не кинув її, і навіть пішов проти батьків.
У нас в родині ми один за одного. І я ніколи не пошкодую про те, що зробив так. Ми зі своєю дружиною – опора один для одного. Я знаю, що якщо б сталося навпаки, то моя дружина вчинила б також, пішла б зі мною в невідомість, наплювавши на думку батьків своїх. Зате ми живемо, і нікому нічим не зобов’язані. Все, що у нас є, зароблено нами. Ми самі влаштовуємо собі своє життя так, як нам хочеться. А батьків ми просто поважаємо.
Джерело:ukrainians.today
Копіювати
