Жінку, яку підозрюють у жорстокому вбивстві дочки, заарештували на два місяці.
Шок – занадто м’яке слово, яким можна описати те, що трапилося. 38-річну Тетяну затримали рано вранці на околиці Харкова на вулиці Полтавський шлях. Гола жінка вела себе агресивно і ножем погрожувала поліцейським.
В руках у Тетяни ще був пакет, але всі погляди були прикуті до ножа, тому увагу на нього звернули не відразу. А коли все-таки його відкрили, в жаху відсахнулися – в кульку лежала відрізана людська голова. Незабаром в поліцію надійшов дзвінок: житель найближчого передмістя виявив вдома обезголовлену племінницю Христину, а ось матері її ніде не було.
Пройшла голою 6 кілометрів
Від будинку Тетяни до місця, де її зупинила поліція, трохи більше 6 км. Їх в спокійному темпі по трасі можна пройти за годину. Місцевість малолюдна, околиця Харкова, миготять лише машини, що поспішають до Полтави чи на Київ.
Коли закінчуються останні будинки, починається ліс. Перше селище на трасі – Подвірки. Тут і жила затримана, її брат, який знайшов тіло, і загибла 13-річна дівчинка.
Будинок родини, де сталася трагедія, знаходиться на вулиці Кооперативній. Це приватний сектор. Від п’ятачка з дитячим майданчиком дороги розходяться в різні боки. За однією з них розставлені помаранчеві конуси: маленькі краплі крові пунктиром прочертили ранковий маршрут голої жінки з пакетом.
Садиба Тетяни відразу кидається в очі: хиткий напіврозвалений дерев’яний паркан, некошена трава, у дворі розвалюється кухня, поруч гори будівельного сміття. Єдине, що здається надійним в усьому цьому хаосі, будинок – він з білої цегли, такі будували ще за радянських часів. Але з сусідськими його не порівняти, поруч з доглянутими і красивими він виглядає куцим, ніби й сам не розумів, як потрапив сюди і чому залишився.
По двору з спантеличеним виглядом ходять поліцейські, на порозі плаче чоловік – дядько загиблої дівчинки.
Сім’я Тетяни переїхала сюди давно, але своєю так і не стала. Всі сусіди, з якими ми говорили, говорять – особливо близько ні Тетяна, ні її рідні ні з ким не дружили, але і гучних скандалів не влаштовували.
– Сім’я не зовсім благополучна, бачите ж їх будинок. З тих пір, як в’їхали, ніякого ремонту не було, як заселилися, так і живуть. Про маму я б не сказала, що вона алкоголічка, не бачила, щоб вона тут валялася. Але в тому, що в цьому будинку відбувалося незрозуміло що – впевнена. Люди вони як були, так і залишилися чужими, – зітхає сусідка Ірина.
Ще одна сусідка, Олена, розповідає, що життя сім’ю Тетяни добряче попсувало: її батьки пили, сім’я багатодітна, один з братів глухонімий, другого вбили, ще один брат п’є.
– Батьки у них були постійно пили, бідність за ними ходила. Були чутки, що хтось із них навіть кредитів набрав і що будинок під заставою був, хотіли забрати, – розповідає Олена. – Заміжня була Тетяна чи ні, я не знаю. Дочка у неї одна, батька дівчинки я не бачила. Правда, кілька разів помічала, що до них у двір чоловіки приходили, але хто вони такі, не знаю.
Ще одна сусідка, яка не захотіла представитися, сказала, мовляв, ходили чутки, що батько Христини зараз у в’язниці, але толком про нього нічого не відомо.
Олена зазначає: незважаючи на те що довгих розмов з Тетяною не вела, та їй завжди здавалася приємною жінкою.
– Завжди “здрастуйте”, нічого за нею не помічала, а така поведінка, як ходіння голою, це взагалі для неї не характерно. Скажу так: особливих дивацтв не було, – розповідає Олена. – Тетяна віком трохи старша моєї дочки, ще в школі намагалася дружити з місцевими дівчатами, але вони не хотіли, тому що Тетяна ставала агресивною, часто кричала.
– Особисто у мене з ними конфліктів ніколи не було, – каже Ірина. – Працювала вона чи то в “Купаві”, чи то в “Традиції” (місцеві комплекси відпочинку. – Авт.). Моя подружка, вона працює в магазині біля п’ятиповерхівки, розповіла: вчора Тетяна приходила, брала сигарети в борг.
Всі сусіди відзначають: незважаючи на бідність, мати дочку любила, сумнівів, що дівчинка росла в материнській любові, ніколи не виникало. Про Христину кажуть – привітна, лагідна, красива.
– У мене сестра – учитель, каже, що дівчинка дуже хороша, дуже добра. У мене є собачка маленька, вона з нею дружила, завжди грала, коли повз проходила. І хоч ви бачите, який бруд у дворі, а дитина завжди чиста, ввічлива, доглянута. Шкода до божевілля, – розповідає Ірина.