– Не виходь за нього заміж. З ним ти ніколи не станеш щасливою, – сказала мені мама, коли дізналася про мій вибір. – Як ви будете жити? А, головне, на що? Він нічого не заробляє, він все життя просидить на цій своїй роботі. І буде приносити тобі копійки, а ти все життя будеш рахувати здачу.
– Мамо, припини, я втомилася. Я його кохаю. Це головне.
– Любов – головна тільки на початку. Потім, мила моя донечко, піде побут. І він тебе ой як торкнеться! Ти вистрибнеш з його обіймів, підійдеш до холодильника, а там – макарони. І все! А причепуритися?! Футболка, туфельки, шубка?! Не хочеться?
– Ні. Я хочу бути з ним.
– Так, це зрозуміло! Що тобі зараз можна втовкмачити!
– То і не втовкмачуй. Я вже все вирішила, я виходжу заміж.
– Так, а весілля! На що? На це потрібні гроші! Вони у вас є?
– На це потрібно багато грошей, ми просто розпишемося в РАЦСі і підемо в церкву.
– Робіть що хочете. Тільки не прибігай потім до мене плакати.
– Добре, мамо. Як скажеш.
***
Минули роки. Дочка всупереч материній волі таки вийшла заміж за «жебрака обідранця» – менеджера. Невдовзі у них з’явилася донечка. Бувало, вони сварилися. Але ненадовго, і завжди мирилися. Обоє працювали. Гроші приносили в сім’ю. На подив мами, їм на все вистачало. Потім зять несподівано підучився на курсах і поміняв роботу. Почав отримувати більше. Набагато. Але якось в їхній родині гроші не ставилися на перше місце. І дружина, і донька мали все, що потрібно. Одягнені завжди модно, зі смаком. Мати дивувалася: як?
Так, маму дочка не забувала. Приходила часто, приносила смачненьке, приводила внучку. І, не зважаючи ні на що, любила маму.
– Послухай, доню. Я все хочу дізнатися: як вам це вдалося? Я з твоїм нікчемним батьком відразу жити не стала, як тільки відчула, що толку від нього не буде. А твій нікчемний чоловік з усім так добре справляється і гроші почав заробляти! Ремонт б вам ще зробити! Потягнете?
– Не знаю. Нам поки і без ремонту нормально. Знаєш, мамо, мій тато ніколи не був нікчемним. І мій чоловік не був. Ніколи не були вони нікчемними. Просто батько був нелюбимим чоловіком. А мій – любимий…
Джерело:ukrainians.today