Таня дивилася на крихітне немовля і не могла повірити, що це її дочка. Лікарі клопоталися біля дівчинки, задавали якісь питання про самопочуття самої Тані, але вона їх ніби не чула.
Замість звичайної для таких випадків радості від усвідомлення того, що вона стала мамою, жінка відчувала зовсім інші почуття.
Джерело:ukrainians.today
Її чоловік з самого початку марив сином і був упевнений, що у нього дівчинкa наpoдиться не може ні за яких обставин. Коли Таня жартома питала, що він буде робити, якщо наpoдиться дочка, чоловік хмурився:
Не наpoдиться. А якщо і наpoдиться дівчинка – то не моя вона буде. У нас в родині ні в кого немає дівчаток. У мене теж син буде – спадкоємець, продовжувач роду і носій прізвища.
На першому ж УЗД лікар припустив хлопчика – а на наступних підтвердив стать дитини. Чоловік сяяв від гордості і твердив, що він і без УЗД знав – син буде. Ну і ось як йому сказати про доньку?
На наступний ранок Таня написала відмову від доньки і пішла додому. А всього через годину після її відходу прибіг чоловік. Втім, головний лікар і сама йому збиралася дзвонити – шлюб законний, батько він офіційний і одної заяви матері явно недостатньо.
І ось тут-то з’ясувалося, що Таня з переляку сказала чоловікові, що під час пoлoгів сина втратила. Але була вона вкрай непереконлива, весь час плакала – ось чоловік і кинувся в пoлoговий будинок дізнатися, що, власне, сталося. Вислухавши про дочку – насупився, потім попросив показати дівчинку.
Він довго дивився на дівчинку, потім посміхнувся і гордо заявив:
У всіх моїх братів – тільки сини. А у мене ось у першого – дочка, моя принцеса. Всi заздрити будуть.
Через годину він повернув в пoлoговий будинок абсолютно змучену, але нарешті щасливу дружину. А лікар ще довго по-чоловічому розмовляв з молодим татом, пояснюючи йому, що свої слова контролювати треба. І думати, кому, що і як говорити.
Копіювати
