Шановний пане Президенте!
Я голосувала за Вас в далекому 2014 році. Хоча сьогодні я не хочу цього робити. Я боюся. За себе і за державу. Страшно жити в країні, де все вирішують не Закони України, а зв’язки та гроші. Я вчитель. Майже 30 років навчаю дітей добра і справедливості. Хоча, на жаль, сьогодні це не потрібно. Не модно. Не актуально.
Вельмишановний Петре Олексійовичу! Я прошу Вашого захисту і втручання, так як стикнулася з непереборною брехнею і підлістю органів влади, поліції, прокуратури. Я прошу Вашої допомоги як громадянка України, щодо якої цинічно і підло порушуються Закони України; як вчителька, яка дала нашій державі сотні фахівців, маю десятки Грамот і Подяк районного відділу та Головного управління освіти за сумлінну працю.
Два роки тому спалили моє житло. Не за мою професійну чи політичну діяльність. Єдиною моєю «виною» було те, що моя квартира знаходилася в центрі міста Старий Самбір в старому комунальному будинку. Місце, яке впливові люди запримітили собі для будівництва нового будинку і купили квартиру в цьому ж будинку в сусідній квартирі. Неодноразові погрози, вимоги віддати квартиру за сміхотворну суму. Та й квартира була й не моя, а мамина. Держава Україна не виконала щодо мене ЗУ «Про освіту» щодо забезпечення вчителя житлом, а на власне житло почесною вчительською працею я не заробила.
В квітні 2017 р «випадкова» пожежа. Після чергових погроз забиратися звідси. Після вивезення всіх речей з квартири сусідів. «Цілком випадково». Півтори години очікування до виклику пожежників. Щоб все вигоріло і звільнилося місце під будівництво. 45 хвилин очікування бригади пожежників (відстань 2 км). НЕ ВИННІ! Ніхто! Два роки нібито «розслідування» Старосамбірським відділенням поліції. Розслідування, яке я називала цирковою виставою. Неможливо забути слова слідчого на початку розслідування: «Нічого не доб’єтеся, ви прекрасно розумієте, хто ви, а хто вони!» Не повірила. Надіялася на справедливість, на захист держави, на виконання Законів України. Погрози і приниження слідчим. Знищення доказів при сприянні слідчого особами, які вчинили пожежу. «Ми з поліцією все вирішили, будеш багато говорити – тебе зроблять винною», — гордовито і самовпевнено заявила особа, яка вчинила пожежу.
Особливою підлістю і цинізмом вразив «Висновок експерта». Очікування на так звану експертизу протягом … 20 місяців. Насмішка над ще деякими залишками віри в справедливість в нашій державі. Ігнорування свідчень свідків та оглядів будинку поліцейськими. Цинічна видумка фахівця-експерта. Важко збагнути, як фахівець найвищого рівня, посилаючись на свідчення 3-х свідків, які вказують час виникнення пожежі о 23годині, «придумує» час початку пожежі 0год.37 хв. Саме час виклику пожежників. Напевне, пану експерту зі Львова, на відстані 100км від Старого Самбора, було краще видно, коли почалася пожежа. Всупереч твердженням декількох десятків старосамбірчан. Але саме такий час потрібний, щоб не звинуватити «безневинних сусідів» у зумисному затягуванні часу у зверненні до служби ДСНС. Висновок не можна читати без огиди: брехня і підлість пронизує кожну його сторінку. Але цього треба було очікувати в державі, де головними є не ЗАКОН і ПРАВО, а корупція і зв’язки. «Ми НЕ ВИННІ, ми все вирішили». Тобто, від «невинних» не маю права домагатися відшкодування за знищене майно.
Дивує позиція і місцевої влади. В кожному місці чи селі в Україні допомагають погорільцям. Комунальні будинки відбудовує держава, або відшкодовують людям за знищене майно. Саме так діє влада не тільки в нас, а й в інших країнах, навіть ненависній нам дикій Росії. Мені ж міський голова запропонував … просити гроші в своїх учнів та випускників для відбудови комунального будинку. Правда, ще запропонував «ялицю в лісі». На прохання допомогти мені як вчителю, як погорільцю, як одинокій матері, яка має на утриманні ще сина студента, очільник області в прямому ефірі одного з телеканалів відкрито сказав: «учителю-погорільцю допомагати не потрібно, вчитель має велику зарплату!» Я не можу зрозуміти такого нелюдського ставлення до мене керівників міста та області. Я живу не в Україні, чи я не людина?! Чи це таке своєрідне виконання вказівок Уряду про повернення престижу до праці вчителя?! Чому допомагають і відбудовують житло навіть алкоголікам-наркоманам, людям, які зі своєї вини втратили житло.
Вчителю – не потрібно! Як за «велику» вчительську зарплату, яка майже не відрізняється від мінімальної, мені, одинокій жінці, відбудувати комунальний будинок? При цьому з великим шансом бути повторно спаленою: особи здатні на все, щоб отримати землю в центрі міста. Я сьогодні ще маю можливість орендувати кімнатку за половину вчительської зарплати. Коли вийду на пенсію, такої можливості в мене не буде: я опинюся на вулиці. За десятки років сумлінної вчительської праці. За непокараний злочин людей, які «зуміли вирішити», спалити і бути «невинними».
Прошу Вашого захисту, шановний пане Президенте! Розумію, що домогтися справедливості в Україні вкрай важко, практично неможливо. Я всього лиш учитель. Мої родичі не впливові люди: не працюють на митниці, не торгують лісом. Я хочу надіятися на Вашу порядність, на порядність Ваших підопічних. Хочу надіятися, що слова про підтримку вчителя державою це не тільки слова. Хочу надіятися, що в цій державі є хоч хтось, хто може зупинити брудний брехливий цирк і знущання «правоохоронців».
З повагою вчитель вищої категорії, «Старший учитель» ОЗНЗ «Старосамбірська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1»
Людмила Білич
Джерело: /bbcccnn.org/
Копіювати
