Подаємо мовою оригіналу:
Синдром дефіциту уваги, некомпетентність, гра на публіку і так далі… можна називати це як завгодно!
Можливо ж є військовий статут, нє? Чи у війську, як в дитячому садку… публічно обзивати командира це норма??? І коли кричить лише один, то відповідь якось стає надто очевидною… Мені здається, хтось геть переплутав береги…
В медіа розноситься скандал між Маркусом і Шаламагою. Ініційований виключно Маркусов… бо такий треш може робити хіба слабак. Ну, вусатий надто медійний… він про себе багато чого каже… я не буду перевантажувати себе розповідями про нього, він не вартий того. А Шаламага нині виконує безпосередньо свої обов’язки… тож йому нема коли розповідати по медіа правду про «найголовнішого сержанта країни».
Я розкажу про Івана. Я знаю його з 2018. Тоді йому був 21 рік і одразу після закінчення сухопутки він командував ротою. Завзятішого офіцера на той момент я не зустрічала… Це його поважали і любили всі бійці…
Це він не дивився ні на які перемир’я та косив ворога і неодноразово за це отримував «різкою» від нашого командування…
Це він безупину працював над різними варіантами скидів з дронів…
Це він нашпигував вибухівкою тушку фазана і підкинув її під бліндаж каz@пському командиру роти, до якого ніяк не могли дістатися, і той тихо відійшов у вічність…
Це він у свої 25 будучи наймолодшим командиром в історії української армії, на початку повномасштабного, почав формувати полк… і цей полк у медіа з якогось переляку називали маркусівським, хоча у полку був командир, який просто якісно, щиро і непублічно виконував свою роботу!
Тож, «диванніексперти», заваліть нах@й свої запіканки… перед тим, як кричати про совковість, ви б дізналися про кого мова. Я звісно не генерал армії, щоб розмірковувати про такі речі… не президент, щоб зі мною робити селфача (А саме після селфі у вусатого і зірвало дах! Бо він тепер зірка! Бо він вважає, що сам президент піарився на його фоні)… але якось так виходить, що той, хто найбільше віддається нашій боротьбі з ворогом опиняється за бортом корабля слави, визнання і підтримки!
Маркус думав він буде главним… а для того, щоб бути главним, хоча б на своєму сержантському фронті, потрібно виконувати якісно свою роботу… коли від нього почали то вимагати, Валєра поламався. Як каже моя колега, несіть іншого Валєру! Бо Шаламага чувак незламний… він далі крошить ворогів.
Єдине, що можна пред’явити Шаламазі, це те, що він не сидить в штабі, а часто ганяє по передку, бо звик бути поруч з хлопцями.
На фото Шаламага отримує відзнаки і від генерала Залужного, і від Зеленського. Не постить ці фото. Не саботує свої обов’язки. Не всирається під час бою. Не розводить срачі.
А ще на фото тепер популярний у бригаді шеврон… ну, якось так.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
Нагадаємо, в соцмережі, окрім саміту НАТО обговорюють і конфлікт у 47 бригаді Магуара,яку свого часу з достатньо великою помпою формував був відомий воїн та літератор Валерій Маркус.
Проте, формував не сам, а разом із Іваном Шаламагою – теж постаттю непростою і прямо скажемо – легендарною.
Вчора ж Маркус оприлюднив такий допис:
“- Я категорично не згоден з рішеннями щодо застосування і розвитку 47 бригади. Збудувати військову частину згідно тих цінностей, які ми декларували на початку її створення, нам не дозволили.
Вплинути на ситуацію або виправити більше можливості не маю. Моє перебування на посаді головного сержанта бригади більше не вважаю доцільним.
Своїх людей я залишити не можу, тому йду на найнижчу посаду за ВЛАСНИМ бажанням, щоб бути ближче до них на полі бою.
Рапорт вже у командира на столі. Semper Audentes!”
Євген Карась – інший відомий герой цієї війни – так прокоментував сам конфлікт і ситуацію у 47 бригаді:
47 бригада в бою.
Зараз бачу публічний конфлікт між Валерієм Маркусом та Іваном Шаламагою.
Це їхня справа.
Але бачу як уже інтернет-диванні батальйони почали обзивати Шаламагу «совковий офіцер».
Заткніться, шановні.
За Маркуса додам, що він не тиловий.
А за Шаламагу нагадаю:
«Іван Шаламага (позивний – Бескид) народився та виріс у місті Сколе Львівської області. Він – випускник Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут і Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Іванові був 21 рік, коли вперше після закінчення навчання у 2018-му вирушив на фронт. Разом із побратимами обороняли Світлодарську дугу, Попасну, Новолуганське, Зайцеве, а згодом брав участь у бойових діях в районі Вуглегірської ТЕС.
У свої 25 Бескид уже отримав звання капітана Збройних сил України, став наймолодшим командиром полку в історії української армії, а згодом – заступником командира бригади.»
Поранений офіцер про Шаламагу:
«Він дуже грамотний офіцер.
Не сцикун. З яйцями.
Розвинутий фізично, духовно, професійно.
Націоналіст.
Поціновувач традиційних нормальних цінностей».
Копіювати
