Подаємо мовою оригіналу:
Зараз буде трохи емоційний пост, але ви навіть не уявляєте як мене бісить манера людей все спрощувати.
Для чого нам воєнна економіка? Бо вона була в США!
І тут починається стандартна шарманка: «Так США були найбільшою промисловою економікою в світі! І тоді ситуація була зовсім інша»
Ну капєц! Да, в той момент США були найбільшою в світі промисловою економікою! Тільки навіть в них існуючих масштабів було недостатньо для досягнення певних цілей.
Наприклад, коли Рузвельт огололосив плани по виробництву 50 тис літаків в рік, то для цього недостатньо було просто їх замовити!!!
Для літаків треба алюміній! І для виробництва такої кількості літаків треба було 750 млн фунтів алюмінію! Американські алюмінієва промисловість, яка складалась з двух виробників Alcoa і Reynolds, виробляли менше 180млн!!
Виробництво треба було збільшувати в 4 рази!
В дійсності за час війни, виробництво алюмінію було збільшено майже в 10 разів! І 70% цього розширирення було профінансовано за рахунок державних інвестицій в галузь!
Якби не ці інвестиціі, то США не виробили б майже 100 тис літаків за 1944 рік. І цим алюмінієм вони забезпечували не тільки себе, але й собзників. Більше половини радянських літаків було зроблено з американського алюмінію!!
Були також інші проблеми. Не можна було взяти і переключити виробництво автомобілів на військові вантажівки. Адже для військових вантажівок, які мали використвоватись для перевезення вантажів в основному по бездоріжжю, треба була розробити абсолютно нову ходову частину і колеса. Потрібно були абсолютно нові двигуни. Переробити треба було навіть сам корпус авто.
Тому в короткі терміни треба було розробити абсолютно новий тип авто. І урядові воєнні планувальники сформулювали чіткі вимоги як має виглядати ця нова автівка . І хоча ці автівки потім вироблялись різними виробниками, але вони мали відповідати єдиним СТАНДАРТИЗОВАНИМ вимогам! Сама автівка виявилась настільки вдалою, що потім на базі військової версії створили цивільну – Jeep (Джип). І зараз ніхто не згадує, що перші Джипи створювались для військових.
Існували також проблеми з імпортом сировини. Для вантажівок і військових автівок треба було збільшити виробництво резини в декілька раз, а каучук для її виробництва імпортувався з Філіппін, Індонезії, Малайзії. Коли Японія почала контролювати цей регіон, то весь імпорт був зупинений!
Вся американська промисловість могла залишитись без резини. І для цього було вирішено створити Rubber Reserve Company, яка мала вигрібати каучук на міжнародному ринку. Потім уряд інвестував гроші в створення плантацій каучуку в Південній Америці. І одночасно інвестував в розробки синтетичного каучуку!
Розумію, що у декого можуть бути проблеми з гнучкістю уяви, тому одразу попереджую – я не пропоную збільшувати виробництво алюмінію, каучуку чи виробляти джипи.
По-перше, показую що не треба примітизувати, бо тоді американський уряд проробив величезну роботу!!! По-друге, при виникненні проблем вони завжди шукали рішення. А по-третє, для вирішення проблем вони застосували різні інструменти, які не змінились і по сьогодні!!!
Джерело
Копіювати
