Подаємо мовою оригіналу:
Хто ще досі не розуміє як себе поводити в суворих реаліях життя воюючої країни, пояснюю в кількох тезах.
Можеш воювати – ідеш і воюєш!
Думаєш, що не можеш – береш себе в руки, проходиш курси по медицині, тактиці, стрільбі, управлінню дронами – ідеш і воюєш! Без тебе не вирулим.
Не можеш воювати – знаходиш в собі усі ресурси організаторських навичок і доброти душевної – стаєш волонтером і допомагаєш армії!
Зайнятість не дозволяє віддавати всі сто відсотків часу волонтерській діяльності – забуваєш про ілюзорне право на втому та розчарування і невпинно та стабільно долучаєшся до зборів на військові потреби!
Не можеш нічого з вищевказаного – пішов на*уй звідси, ти і даром нікому не здався.
Твої внуки забудуть де твоя могила, а правнуки емігрують рятуючись від шлейфу сорому твого прізвища.
Пиво на лавочці можеш попити і біля під’їзду помешкань Польщі, Італії, Америки!
Копіювати
