На Токмацькому напрямку в Запорізькій області противник докладає максимум зусиль, щоб утримати село Роботине.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець пояснив, що у разі звільнення українськими захисниками цього села, ЗСУ зможуть практично розпочати подолання головної лінії оборони противника на цьому напрямі, яка проходить між селами Новопрокопівка та Вербове.
Раніше на ділянці наступу передових підрозділів ЗСУ противник провів локальне (тактичне) перегрупування своїх сил і засобів – частина підрозділів 1430-го мотострілецького полку ТРВ відійшла до самого Роботиного, а в смугу оборони цього полку було переміщено з району “неатакованого” села Копані ще один додатковий батальйон БАРС-11.
На думку експерта, найближчими днями на Токмацькому напрямку вирішуватиметься питання “ширини відрізку зіткнення” передових підрозділів ЗСУ, що наступають, з головною лінією оборони противника.
“Підрозділи 42-ї мотострілецької дивізії противника, зі складу 58-ї загальновійськової армії (ЗВА), які власне і складають основу військ противника, що обороняються на цьому напрямку, спробують “максимально звузити” цей відрізок. Але питання полягає в тому, що у командування 58-ї ЗВА для цього ну дуже обмежений “інструментарій”, причому вже настільки, що воно змушене перегрупувати на тактичному рівні свої підрозділи з “неатакованих” ділянок на “атаковані””, – додав Костянтин Машовець.
Тим часом, за словами журналіста і бійця ЗСУ Кирила Сазонова, окупанти почали зосереджувати свої сили і над тим, аби інформаційно атакувати Україну та її союзників нібито провалами українського контрнаступу.
І це, наголошує аналітик, цілком логічно. Таким чином росія намагається не лише заспокоїти своїх, а й донести певні тези до Заходу.
«Щоб наші союзники зосередилися не на військовій допомозі Україні, а на примусі Києва до переговорів. Їх підтримує частина західних політиків та ЗМІ. Хтось на зарплаті, хтось через інші причини…», – пояснює Сазонов.
Тези, які просуває ворог, можна поєднати в один багатогранний.
«Український контрнаступ просувається надто повільно. Тому що окупанти добре зміцнилися (це правда), бо в України не вистачить резервів і Захід втомився (ці обидві брехні). Ну і яскраві образи – за таких темпів ви звільните країну років через п’ятнадцять, люди закінчаться, чи варто це таких жертв і чи не краще зайнятися пошуком зради всередині України? Ось така нехитра методичка, яку я бачу, навіть читаючи новини уривками з телефону», – підкреслює Сазонов.
При цьому реальність зовсім інша. Контрнаступ, підкреслює боєць ЗСУ, тільки почався і говорити про його терміни просто безглуздо, а тези про півроку чи п’ятнадцять років можна порівняти з ворожінням на кавовій гущі.
«Всі терміни змінюються на нашу користь, і варіантів я бачу лише два. Обидва вже були. Перший – визволення Харківської та Сумської областей. Пам’ятаєте прорив? Його, до речі, готували довго. І одним із чинників перемоги стала… потужна підготовка до штурму Херсона. Ми реально стягнули туди більшу силу, а ворог для оборони – основні резерви. Просування вперед було дуже важким та з втратами. Ворог уже не мав сумніву, що там буде вирішальна битва. І тут зухвалий десантури на півночі. Усе, звільнені території, А противник із ганьбою відступає», – коротко нагадав Сазонов.
За словами бійця ЗСУ, ворог і зараз не знає, де чекати на основний удар – резерви готові бути там, куди вкаже Генштаб, побачивши оптимальний варіант.
Або ж, де у ворога буде пролом в обороні. Їх, каже Сазонов, насправді багато.
Так, на Південному напрямку ЗСУ «прогризають» одразу чотири напрямки.
«Ну і як другий сценарій з приводу потужних укріпрайонів нагадаю вам знову звільнення Херсона. Він був укріплений як Цитадель. І стягнули туди все, що знайшли. Але, коли його з боями обійшли з двох боків та підтягли арту – логістика накривалася. А ось ризик оточення угруповання став реальним. І укріплене місто перетворювалося на пастку. Ворог був змушений швидко зробити жест доброї волі», – зазначає Сазонов.
Копіювати
