Про наболіле
Не хотіла виставляти фото свого чоловіка, зроблене ще на початку весни, але зараз це роблю…
Для тих, хто нагло і відверто хизуються відпочинком на озерах, природі ітд. Ви придивіться в ті невиспані і змучені очі, які щодня і щоночі бачать смерtь! Ви гляньте на обличчя, яке вихудало від втоми…
Вони захищають ваші ср@ки, які спокійно відпочивають вдома з сім’ями, а їм, нашим Воїнам, хоча би побачити батьків, жінку з діточками..
Я не бажаю нікому війни в домі, але майте совість і повагу до батьків, чиї діти на Війні; жінок, чиї чоловіки на Війні; діточок, які так чекають татка додому!
Похизуйтеся краще допомогою ЗСУ, аніж чудовим відпочинком, від якого рвете серце тим, хто чекає і віддає ОСТАННЄ, щоб допомогти своїм Героям!
Я не чула чоловіка вже 5 днів, і дякувати Богу, щойно вийшов на зв’язок, і все, що сказав: ”
Вийшли з одного пекла, попали в друге! Цьомай діточок, люблю!”
Відпочивайте, але пам’ятайте ті очі…