Розвідці США та союзників знадобилось півроку аби зібрати необхідні дані та підготувати документацію для передачі у відповідні державні органи Сполучених Штатів, щоб ті могли юридично обґрунтовано запровадити санкції щодо понад 150 посередницьких компаній, які перепродaвали електроніку в Росію.
Новий пакет американських санкцій, який був впроваджений в дію цього четверга, став одним з найбільших у 2023 році, націлений на те, щоб перекрити канали, якими до Росії надходить високотехнологічна продукція, що потрапила під санкції, повідомляє The Wall Street Journal.
Мова йде про чіпи, а також деталі для супутників та навігаційного обладнання, які Кремль продовжує закуповувати на Заході через мережу посередників у Китаї, Туреччині, Угорщині та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Серед 150 юридичних та фізичних осіб, щодо яких США запровадили санкції, — низка турецьких фірм, які, за американськими розвідданими, здійснили понад 100 постачань російським компаніям, пов’язаним із виробництвом військових дронів та крилатих ракет.
Також до “чорних списків” внесено дві фінські компанії та їхні топ-менеджери з Франції та Естонії. Компанія Siberica and Luminor відправляли до Росії камери для безпілотників, оптичні фільтри високої роздільної здатності, а також літієві батареї. Одержувачі цих товарів пов’язані з російським ВПК.
Крім компаній-посередників, під санкціями опинився “Аk Bars Banc”, який став одним із ключових розрахункових центрів Росії в ОАЕ.
Торік банк, який до війни належав уряду Татарстану, почав проводити операції в дирхамах і відкрив коррахунки у двох банках Дубая.
Тепер усі ці банки відрізані від можливостей здійснювати розрахунки в доларах і євро.