Видання Advance: Німецький «економічний локомотив» помчить далі і ще швидше, і Берлін зацікавлений саме в цьому/
Незважаючи на те, що Німеччина та Польща є членами Євросоюзу та союзниками НАТО, між ними розгорнулася конкурентна боротьба за цінний трудовий ресурс.
Як пише хорватське видання Advance, цим ресурсом є робоча сила, а саме біженці з України, яких влада ФРН все активніше переманює до себе з Польщі.
Раніше на тлі нестачі робочої сили уряд ФРН на чолі з ексканцлером Ангелою Меркель зробив ставку на мігрантів з бідних країн Африки, Азії та Близького Сходу.
Коли Німеччина панікувала, що в неї закінчаться працівники, і всі цифри вказували на це, канцлер Ангела Меркель та її адміністрація розробили стратегію доставки мігрантів з різних куточків світу, переважно з бідних країн Африки, Середньої Сходу та Азії, що мало назву «політика відкритих дверей».
Весь проєкт Меркель представила як гуманітарну діяльність економічно розвиненої Німеччини, спрямовану на допомогу нужденним людям, особливо тим, хто опиниться у війні в Сирії та Іраку.
Але була інша причина. Німеччина, як країна з розвиненою економікою, має типові демографічні проблеми, як і інші розвинені країни – демографічне оновлення є слабким і недостатнім, молодь народжує дітей пізніше і рідше, а населення старіє, що означає збільшення тиску на пенсії, але в той же час існує величезний новий попит на працівників, які будуть доглядати за німецькими людьми похилого віку.
Політика «відкритих дверей» була вчасно витримана і спрямована на вирішення нагальних проблем Німеччини, можливо, не в довгостроковій перспективі, але принаймні до тих пір, поки не буде знайдено більш адекватне рішення. Попри те, що кількість шукачів притулку, які приїжджають до Європи, зростала протягом багатьох років. Але після 2016 року кількість різко впала. Німеччина просто усвідомила, що поки що отримала достатньо іноземних працівників і що тепер має зупинитися, тобто взяти «паузу».
У політичному сенсі хвиля імміграції зміцнила праві партії, такі як AfD («Альтернатива для Німеччини» – ультраправа політична партія в Німеччині – «Главком»), які бачать свої можливості в цій демографічній кризі. Існує також той факт, що така велика кількість мігрантів просто унеможливлює будь-яку впорядковану асиміляцію, що, безумовно, є метою Німеччини, і вони вже мають досвід роботи з турецькими мігрантами, які вже створили свої власні квартали в деяких містах, де взагалі не говорять німецькою.
У мігрантах Берлін знайшов вихід зі свого проблемного та завжди голодного ринку праці. Однак ця ставка не виправдалася – мігранти працювати не хочуть і вважають за краще сидіти на дотаціях, виявившись тяжкою гирею на шиї німецької економіки. Але тим часом з’явилося нове джерело робочої сили – українці.
Величезна кількість українців виїхала з країни після початку війни. Загалом, за даними ООН, у Європі перебуває 5,83 млн українських біженців. Де в Європі вони знаходяться? Багато хто міг би зробити висновок, що вони здебільшого в Польщі, оскільки вона була найближче до України, і Польща позиціонує себе як одного з ключових українських союзників.
А українці якраз вміють і бажають працювати, та ще й намагаються інтегруватися в європейське суспільство. А тому у Берліні вирішили залучати їх до себе преференціями.
«Вони їдуть до Німеччини, де їх залучають вищі зарплати та інші державні переваги», – йдеться в матеріалі. Зазначається, що Польщу такий стан справ не надто влаштовує, проте Німеччина лише нарощує зусилля щодо переманювання українських трудових мігрантів.
Автори статті вказують, що зусилля німецької влади у залученні кваліфікованої робочої сили вирішують ще одне важливе завдання – нарощування військового виробництва для розширення військових постачань тому ж Києву. «Німецький «економічний локомотив» помчить далі і ще швидше, і Берлін зацікавлений саме в цьому», – йдеться у статті Advance.
Нагадаємо, Німеччина вирішила повернути кілька тисяч нелегальних мігрантів назад до Польщі, оскільки саме через її територію вони прибули до країни, повідомляє Dziennik. Найбільше було відправлено назад громадян Грузії, росіян та громадян Іраку.
За даними Прикордонної служби, держави-члени ЄС з початку року до кінця липня загалом збиралися передати польській стороні 3950 іноземців (у рамках реадмісії чи Дублінської процедури, яка регулює правила надання в ЄС міжнародного захисту громадянам третіх країн). За цей період до Польщі з країн ЄС було повернуто поки що лише 804 особи.
Копіювати
