Подаємо мовою оригіналу:
“У Новій Каховці це був наймолодший з ув’язнених, 18 років. Росіяни йому зривали нігті на ногах.
Я дуже довго робив йому перев’язки, бо після катувань йому не надавали жодної медичної допомоги.
Хлопець приблизно чотири доби просто просидів у камері, поки його пальці не стали гнити. Тільки тоді мене привели до нього.
Дуже багато людей були з пораненнями голови. Часто мені траплялось специфічне поранення у вигляді дивного круглого отвору. Десь після двадцятого чоловіка з такою раною я все не міг зрозуміти, від чого це, чим можна так бити? Військові потім сказали мені, що це рана від глушника для автомату. Ним полонених били, коли супроводжували їх до відділку поліції.
Якщо росіянам щось не подобалося, вони діставали глушник і просто лупили тим місцем, де нарізана різьба, на яку накручують сам ствол автомату. І от тим місцем окупанти з усієї сили били людей по голові. Як правило, це було саме вночі.
Але в поліції Нової Каховки я заходив у такі кабінети, і бачив там те, від чого мені було страшно. Дуже страшно. Я бачив там ножівки, бензопили, сокири, мачете. Все було в крові. Я розумів, що мене ніколи не викликали надавати допомогу тим, кого цим катували, мабуть, росіяни їх одразу кудись вивозили”.
Це – фрагмент зі спогадів про перебування в катівні Нової Каховки Юрія Армаша, військового медика з Вінницької області, якого повномасштабне вторгнення росіян в Україну застало в Олешках.
3 квітня 2022 року поблизу села Челбурда його і двох інших військових схопили в полон, коли вони намагалися вирватися з окупації.
Окупанти тримали його понад рік. За цей час він встиг побувати в одній з найвідоміших катівень Херсонщини в захопленому відділі поліції в Новій Каховці, в Севастополі і сумновідомій колонії №12 у Ростовській області, яку ще називають концтабором для українських військовополонених і цивільних бранців росіян.
У полоні Юрій Армаш став свідком жорстокого ставлення окупантів до українців, катування, зґвалтування неповнолітньої дівчини і багатьох жінок. У Новій Каховці він дізнався історії десятків і сотень людей і зміг врятувати життя багатьом ув’язнених тим, що тільки було під рукою.
«Коли мене схопили росіяни і відправили до поліції, в одній з камер я зустріла Юру. Він рятував усіх, кого окупанти приводили непритомними після «допитів» і катувань. Він врятував не одне життя», – так згадує про своє знайомство з полоненим Юрієм Армашем Оксана Якубова, директорка Новокаховського ліцею №2 з Херсонщини, яку в серпні 2022 року російські військові незаконно позбавили волі.
В червні 2023 року мати і сестра Юрія Армаша створили петицію до президента України Володимира Зеленського з проханням присвоїти йому почесне звання Героя України. Менше ніж за два місяці петиція набрала необхідну кількість голосів і зараз очікує на відповідь президента.
Я зв’язався з Юрієм і розпитав його про полон, про побачене і почуте ним у російських катівнях.
Для мене це був один із найважчих текстів. Сам Юрій, згадуючи пережите, іноді не міг стримати сліз. Але для мене це також один із найважливіших документів, бо розмова з ним – це детальний опис того як працює збудована росіянами система терору проти мирних мешканців Нової Каховки, Херсонщини і інших тимчасово окупованих ними регіонів України.
«Він врятував не одне життя». Як військовий медик Юрій Армаш потрапив у полон і допомагав у Новій Каховці українцям, закатованим російськими окупантами – https://investigator.org.ua/ua/publication/259404/
На знімку – Юрій Армаш у рідному селі Клембівка 5 травня 2023 року після повернення додому з російського полону.
Копіювати
