Христина давно мріяла про дитину, ще тоді, коли вперше в клубі побачила Ігора (свого чоловіка).
– Я хочу від нього сина. – сказала тоді з повною впевненістю в голосі Христина своїй подрузі. Джерело
Тоді дівчата посміялися і всього-то, вони не могли здогадуватися, що цій історії судилося збутися, ось тільки не відразу, а через 2 роки.
В клубі тоді Ігор був не один, а зі своєю дівчиною, але Христину теж помітив у натовпі. Ще б!
Ефектна брюнетка з жвавим чубчиком, великими очима і витонченою фігуркою в чорному акуратному плаття-пачці, купою дзвінких металевих браслетів на руках, які раз у раз поблискують грайливо в натовпі, і яскраво – червоними губами. У цьому вся Христина – завжди яскрава і безпосередня.
Дівчина йшла в бібліотеку, коли у метро раптом несподівано зіткнулася з Ігорем.
– А я тебе пам’ятаю, ми в клубі бачилися 2 роки тому. – посміхнулася Христина.
– Так? Як ти запам’ятала? – не на жарт здивувався хлопець, теж відразу впізнавши красуню з клубу.
– А чого там згадувати, я так-то по клубам не ходжу, подруга просто тоді свій день наpoдження вирішила там відзначити.
– Який збіг і у мене та ж історія.
Так, у молодих зав’язалися відносини і вони стали зустрічатися. Через півроку Ігор зробив Христині пропозицію і вона її прийняла.
Через 3 роки після весілля Христина зaвaгітніла і була безмежно щаслива цьому, ось тільки майбутній батько відреагував дивно і повідомив, що не готовий. Через тиждень він і зовсім пішов, залишивши Христину одну наодинці зі своїми проблемами.
Христина була розчавлена, але вирішила, що все одно буде наpoджувати. Вaгітніcть протікала добре і на 9 місяці її планово поклали в пoлогoвий будинок. Через деякий час на світ з’явився Анатолій.
Христина лежала в палаті з 4 дівчатами. Всі вони раз у раз тріщали про своє, частіше, звичайно, про чоловіків – хтось скаржився, а хтось хвалився – в загальному, жінки. Христина ще тоді звернула увагу, що одна з дівчат більше якось мовчить і дивиться у вікно, хитаючи малюка на руках.
Через 2 дні Христина випадково почула розмову тієї дівчини з акушеркою, вона збиралася написати відмову від своєї дитини. Серце дівчини забuлось і всередині нахлинула якась образа за цю дитину.
– Не смій! – Христина схопила за зап’ястя дівчину.
– Ви про що?! – розгубилася та.
– Не смій залишати дитину. Це твій малюк і ти йому потрібна.
Дівчина розгубилася, очі забігали і вона поспішила в палату. Там вона почала збирати речі і коли вже хотіла піти, Христина встала в дверях «не пущу».
– Пустіть ?! Ви не маєте право!
– Маю. Це ти не маєш право кидати свого сина напризволяще.
– Ви не розумієте… – розплакалася недбайлива мати.
– Ще й як розумію. Я тебе не пущу, поки ми не поговоримо.
Дівчина сіла на ліжко. У палаті в той момент вони були вдвох, тому та одразу почала голосно плакати «я не можу, я не можу». Виявилося, що Аліні (цій дівчині) 17 років, сама ще дитина, батьків немає, хлопець кинув, роботи толком немає, живе в гуртожитку.
Вона плакала і було видно, що рішення залишити малюка їй далося дуже важко. Видно, що дівчинка хороша. Христина в свої 35 років відчула якусь відповідальність за цю дівчинку, не хотіла вона, щоб та допустила помилку, з якою потім буде жити важко, якщо взагалі це можливо.
У гpyдях стало боляче і прикро і за цю дівчинку і за себе, адже її по суті теж покинув чоловік.
– Знаєш що?! Ти дитини свого забирай і поїхали до мене, будемо разом жити, по черзі за дітьми наглядати і працювати. Придумаємо щось. – підморгнула Христина, сама зрадівши несподівано прийшовшій їй в голову ідеї.
Сьогодні, коли минуло вже 4 роки, Аліна, як і раніше буває згадує ту ситуацію в пoлогoвому будинку і дякує Христинi.
– Добре, що ти не дала мені тоді зробити помилку.
– Звертайся. – засміялася Христина.
– Що ти смієшся, правда! Ти мені тоді просто навіть права на вибір не залишила.
– В цьому вся я. – знову засміялася, погладивши голівки двох бешкетників.
Ось так ось, друзі. Іноді ваша підтримка для іншої людини може вберегти її від найбільшої помилки в житті. Будьте великодушні один до одного.
Копіювати
