Подаємо мовою оригіналу:
Господь свідок, ми не збирались мити вікна перед Паскою.
Але десь з тиждень тому нам на вікно насрав голуб. Та не просто насрав, а прямо таки натурально висрався.
Перспектива, що відкривалась тепер з вікна на Виноградар, гіршим цей район, в принципі, не робила і якихось нових деталей не принесла. Але все одно не комільфо.
Сьогодні, поки відмивав, крепко замислився.
Справа в тому, що в нас над вікном висить під кутом карниз шириною 20см, а гімно попало на скло від його нижнього краю всього на висоту 5см. Тобто або це був акробат, який забрався під карниз і догори ногами робив свою справу, або ж все відбулось звичайним чином в повітрі, але при тому, як казав класик, “швидкість оху*вающа”.
Перше я одразу відкинув, бо там навіть нема за що вчепитись лапами, але, враховуючи кут входу в польоті під карниз, швидкість, з якою мав летіти цей гімнюк перед відкриттям бомболюку, по всім параметрам явно перевершує його природні можливості.
Закінчивши справи, сів рахувати (див. рис.1 нижче).
Враховуючи, що згідно Вікіпедії звичайна швидкість голуба не перебільшує 50 км/год, а тут аж 72, то або це чудо Господнє, або йому хтось пенделем надав додаткове горизонтальне прискорення.
Оскільки ми живемо на 9-му поверсі, залишається тільки перше.
Тож, Йсусе, як ти просив – вікна чисті.
P.S. Ольга Дем’янівна, ваша фізика нарешті пригодилась.
Ваш Альоша. 40 годіков.