Розмір орендної плати є першим та основним, що цікавить потенційного орендодавця земельної ділянки, тому саме орендну плату сторони договору оренди погоджують в першу чергу.
В свою ж чергу максимальний та мінімальний орендної плати залежить від типу земель, оскільки процедура встановлення та сплати орендної плати за державну чи комунальну землю законодавчо набагато більше урегульована, ніж оренда приватних земель.
Про це пише agronews.ua.
Орендна плата за ділянки приватної власності Законодавство України не встановлює обмежень при визначенні розміру та умов сплати орендної плати за користування приватною землею сільгосппризначення.
Навпаки, ст.21 Закону “Про оренду землі” передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Тим не менше, певний час дискусійним було питання щодо мінімального розміру плати за оренду земельних ділянок сільгосппризначення та земельних часток (паїв).
Це пов’язано з Указом Президента №92/2002 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” в якому зазначено, що вводиться плата за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3%, визначеної відповідно до законодавства, вартості земельної ділянки.
Проте Верховний Суд визначив, що цей Указ носить рекомендаційний характер, а його норми не є імперативними.
З огляду на це можна стверджувати, що наразі не передбачено граничних розмірів плати за оренду приватних земельних ділянок сільгосппризначення.
Так само як не закріплено і будь-яких інших кількісних показників (критеріїв) при визначенні розміру орендної плати за користування такими землями.
Орендна плата за ділянки комунальної/державної власності Правова природа орендної плати за неприватну землю як обов’язкового та безумовного платежу до місцевого бюджету зумовлює необхідність дотримання сторонами цілої низки імперативних законодавчих норм. Насамперед, сторони обмежені мінімальними та максимальними граничними значеннями орендної плати.
Так, відповідно до п.288.5 ПКУ наразі річний розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських –не може перевищувати розміру земельного податку).
Окрім граничних значень розміру орендної плати за державну та комунальну землю, при його визначенні сторони «прив’язані» також до нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки, що передаватиметься в оренду.
Пункт 289.1 ПКУ містить імперативну норму про те, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
В свою ж чергу для приватних земель орендна плата може встановлюватися як відсоток від НГО, так і в фіксованому вигляді.
Таким чином, в разі оренди державної чи комунальної ділянки розмір орендної плати регулюються імперативними нормами ПКУ, а що стосується приватних земель, то наразі не передбачено граничних розмірів орендної плати.