Журнал НВ розпитав відомих співвітчизників, як вони оцінюють перший місяць роботи Володимира Зеленського в якості президента України.
Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад України:
Є призначення, які досить проблематичні з точки зору професіоналізму та впливу «потойбічних» сил. Вони не вселяють великого оптимізму. Поїздки, які можна було б назвати справами, насправді є символами. Місця вибрали правильні: спочатку краще їхати не в Росію або США, а в Брюссель, тим самим підкресливши європейський вектор.
Що стосується боротьби з олігархами, то не видно навіть початку цієї боротьби. Більше того, є розуміння, що він хоче домовитися з цими олігархами. А домовлятися з олігархами на їхніх умовах — це все одно що капітулювати перед ними.
Загалом, цей місяць не дав ясності, невизначеність зберігається і штучно продовжується. І, судячи з усього, парламентські вибори повинні пройти під знаком невизначеності.
В’ячеслав Дем’яненко, директор компанії С Кард Сервіс — SOCAR Energy Ukraine:
Вважаю, що має достойний вигляд. І міф про те, що він не впорається, неправдоподібний. Президент Зеленський досить успішно — як новий, молодий і ще малодосвідчений дипломат — намагається впоратися зі своєю місією.
Наприклад, прийняті попередньою адміністрацією укази розглянув, деякі скасував. Для бізнесу сприятливо, що знятий з порядку денного закон про порушення касової дисципліни. Загалом, я б сказав, що він і сам тямущий, і його помічники досить професійні.
Думаю, найкращі його рішення будуть після виборів
Що стосується зустрічі Зеленського з олігархами. Розумієте, статус президента зобов’язує його зустрічатися з усіма. Тут ти вже не маєш права бути просто людиною і піддаватися своїм емоціям. Тут ти повинен бути дипломатом.
Ну, а поки це все проба пера, заяви і бажання. Думаю, найкращі його рішення будуть після виборів. І якщо в парламенті у нього в одній команді буде більшість, тоді він зможе переламати ситуацію на свій бік, на користь своїх заяв і обіцянок.
А взагалі, будь-якому новому президенту буде складно. І я б побажав Зеленському стати ні від кого не залежним президентом.
Людмила Горделадзе, директор київського кінотеатру Жовтень:
Це як в анекдоті. На Привозі жінка плаче:
— Гроші вкрали! Тримайте злодія!
Люди запитують:
— А де були гроші?
— Ось тут, на грудях!
— А як же ви дозволили, щоб він поліз до грудей?
— Так я ж не знала, з якими він намірами!
Ось і ми поки не знаємо, з якими пан президент намірами. Потрібно ще почекати, щоб визначитися.
Тарас Прохасько, письменник:
Керований хаос імені Зеленського
Все, що відбувається, мені нагадує керований хаос. Враження, ніби створюється такий системний броунівський рух. Дико багато«вкидів» інформації, всіляких актів і заяв, і досі незрозуміло, що ж повинен прикрити цей хаос.
У той же час я втратив віру в декларації про нові сили та нові обличчя.
Олег Рибачук, голова громадської організації Центр UA:
Пам’ятайте, як головний опонент Зеленського Петро Порошенко і його прихильники говорили про дві найбільші загрози? Перша, що Зеленський призведе нас до Росії. А друга, що він буде маріонеткою олігарха Коломойського. За цими двома пунктами побоювання поки не виправдалися. Як і за зовнішнім курсом.
Більше того, мені сподобалося подання на призначення Вадима Пристайка новим міністром закордонних справ. Це людина з когорти дипломатів, які пройшли школу вже незалежної України.
Що стосується кадрових призначень. Якщо вважати, що глава вже Офісу президента Андрій Богдан — людина Коломойського, то, судячи з останніх інтерв’ю, Богдан чи не єдина людина, яка може сказати Коломойському «ні». Так що, можливо, його головним завданням і буде захист президента від зайвих «побажань»Коломойського.
А нещодавню зустріч президента з бізнесом можна тільки вітати. Тому що, незважаючи на брак знань у багатьох сферах, Зеленський все ж є людиною, яка створила свій бізнес. І це не нафта або газ.
Утім, досить спірним залишається питання про переїзд Офісу президента з Банкової до Українського дому на Європейській площі. Виходить, що змінюють шило на мило — це ж взагалі не розвантажує центр.
Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті:
На жаль, говорити про чітко сформоване враження важко, тому що досі видно чітко сформованої політики нового президента. Частина його обіцянок (наприклад, про перегляд тарифів), як заявило його оточення, виявилися жартами. А ті, що нібито серйозні, ще не проявилися.
З мінусів — абсолютна відсутність інформації про його бачення гуманітарної політики
З плюсів можна відзначити хіба що продовження попередньої зовнішньої політики України.
А з мінусів — абсолютна відсутність інформації про його бачення гуманітарної політики, його бачення з важливих питань культури та ідентичності. З оточення Зеленського вже надходять неприємні і небезпечні сигнали про можливий перегляд мовного закону, та й інші речі свідчать про можливу ревізію колишньої політики. І мовчання Зеленського з цієї темі провокує різного роду проросійські сили на відверті заяви про можливий реванш.
Ну, а його репліка, що «українські жінки — це бренд України», одна з абсолютно скандальних, грубих і принизливих речей. Це свідчить про те, що він досі залишається в реноме коміка, а не політика, тим більше глави держави. Як на мене, це абсолютні пережитки Совка в свідомості нового президента.
Ваче Давтян, президент компанії Промкабель-Електрика, засновник Школи розвитку лідерів:
Особисто мої очікування він поки перевершує. Тому що в людей, які підтримували [кандидатуру] Петра Порошенка, у тому числі в мене, було відчуття катастрофи. Зараз є певні позитивні очікування, що основні страхи поки не реалізуються.
Радує, що він відмовився від тих обіцянок, які дуже негативно вплинули б на економіку
Від близьких до нього людей я чую, що він щиро хоче багато чого змінити, прибрати корупцію. І він намагається максимально, наскільки можливо, дистанціюватися від Ігоря Коломойського і піти від його впливу.
Також радує, що він відмовився від тих обіцянок, які дуже негативно вплинули б на економіку і співробітництво з МВФ. Наприклад, від зниження тарифів або відмови від податку на виведений капітал.
Що стосується зустрічі Зеленського з олігархами. Вибачте, але у нас олігархи — це левова частка економіки. І чи є сенс з ними воювати? З точки зору обивателя — так, але це зруйнує нашу економіку і поверне нас в 1917 рік. До того ж з ними складно впоратися, вони зі своїми ресурсами, включаючи ЗМІ, «зжеруть» будь-кого.
Справа в тому, що з олігархами можна і потрібно домовлятися. Знаходити спільні точки дотику, але роблячи все, щоб вони відійшли від політики. Для мене є два типи олігархів: «умовно позитивні» типу Пінчука або Ахметова, які будують бізнес надовго в Україні. А є «умовно негативні» типу Коломойського або Фірташа, яких цікавлять тільки гроші, і заради цього вони готові домовлятися хоч з чортом або з Путіним. Ось їх потрібно вимітати з країни поганою мітлою.
Джерело: /bbcccnn.org/
Копіювати
