ЯТАГАН В СПИНУ. АКТ ДРУГИЙ.
Вже повідомлялось про те, що Туреччина, у відповідь на агресивну поведінку Московії у Чорному морі, розпочала будівництво сучасної військово-морської бази неподалік від кордону з Грузією. Частково це будівництво фінансуватиме НАТО. Наразі ж готується другий акт чорноморської вистави під назвою “І ти, Брут?”
Сьогодні агенція Bloomberg надрукувала велику статтю (посилання у коментах), в якій стверджується, що Туреччина запропонувала американцям вивчити комплекси С-400 після закупівлі їх у Росії. Супер-пупер секретні С-400 просто так віддати американцям, Карл! Це не тільки ятаган у спину, а ще й смачний ляпас та епічний пендель в одному флаконі.
Навіщо це туркам? Хоч Схід справа тонка, але тут все просто – таким чином Анкара сподівалась вирішити конфліктну ситуацію, що виникла у відносинах з Вашингтоном через закупівлю російських комплексів С-400. Нагадаю у цьому контексті, що Туреччина є важливим партнером США в рамках програми з виробництва винищувачів F-35, тому що запчастини до нього повинні виробляти десять турецьких компаній. Проте у Пентагоні заявили, що якщо у Туреччині будуть і літаки F-35 і С-400, російські комп’ютери зможуть передавати Ерефії важливі відомості про літак.
Що далі? Наразі США зробили новий крок, щоб змусити Туреччину відмовитися від С-400 – запропонували ракетні комплекси ПРО Patriot. З дісконтом. Крім того, Білий Дім заявив, що якщо турецька сторона придбає С-400, то проти неї санкції будуть запроваджені у в будь-якому випадку. Традиційна американська тактика: ось тобі батіг, а ось тобі пряник – вибирай. Таким чином, угода між США і Туреччиною у мене, наприклад, вже не викликає сумнівів навіть попри те, що вона передбачає схвалення Конгресу.
А на виході ми маємо наступне: Туреччина віддає Пентагону поки що єдиний примірник С-400 для ретельного вивчення, (Росія надала його для випробування, а основна партія повинна була надійти у 2019 році), відмовляється від угоди з Москвою (це 2,5 млрд дол) та зупиняє свій вибір на американських Patriot. Бінго!
Зацініть візантійську багатоходівку Анкари, елегантний шантаж дядєчки Сема та зубовий скрегіт, який лунає наразі з Мокшанських багнюк.
А нам що до цього? Робимо своє, але у цій шаховій партії багато фігур, і наразі дві з них зробили непоганий хід конем на нашу користь. Залишилось надіти всю шахівницю комусь на пику. Ботоксну, плєшиву пику. Переможемо.
Oleg Sharp
Джерело: bn24.biz.ua
Копіювати
