Щоб наразі закрити цю довгограючу тему, я мушу коротенько відповісти на питання, яке часто отримую від однодумців, які так само, як і я, розділяють питання територій і питання населення: “і що ти пропонуєш робити із тими людьми?”
— позбавити громадянства всіх мешканців ОРДЛО
— провести процедуру повторного набуття громадянства, але лише після жорсткої перевірки на предмет колабораціонізму.
— ухвалити закон про колабораціонізм, в якому чітко описати, що підпадає під ці дії.
— доведений колабораціонізм карається кримінально + довічна заборона набувати громадянство.
— особисто я процедуру повторного набуття українського громадянства супроводив би ще й тестом на знання державної мови (рівень “побутовий”).
-тимчасово на 5 років обмежити громадянські права новонавернених громадян у частині права бути обраним та права обирати.
Ясна річ, цього ніколи не буде – саме тому я й кажу в попередній своїй програмі: якщо ні, то нафіг з пляжу.
Хочу відзначити, що в медіа-просторі, та й у суспільстві загалом починає переважати думка про неминуче виставляння певних вимог перед населенням ОРДЛО.
Це дуже добре, що багато людей починають прагматично підходити до поки що теоретичного повернення мешканців мордору.
Те, що від формули Штайнмаєра нова влада почала задкувати, є результатом суспільного тиску, адже на кону стоїть державна безпека (запрошення ворогів у свою хату). Звісно, мною перераховані пункти є гранично радикальними, тому я погодився б навіть на те, аби бодай якісь з них фігурували в суспільній дискусії. Хоча в них є повнота влади – їм і рішать.
Остап Дроздов