“То сталося дві доби тому. Львів. Я їхала 44 маршрутом. На вул. Зелена в маршрутку влізло бидлo. Типове руцькомовне бидлo. Місцеві знають про великі незручності громадського транспорту м. Львів. Тиснява…
Якась жінка , пізніше я дізналася, звати її Марія Василівна,зробила зауваження сьому бику. На його хамовиту відповідь п. Марії, я промовчала. Як всі, почули й промовчали. Але далі…сій урод, здоровий та вгодований, зателефонував якомусь Андрєю й понеслося…Бля! Я нє знаю куда я єду! Бля! Та тут піз ц! Тут філософша такая! Учит мєня жизтні! Афца!” Всі МОВЧАЛИ! І мені …знесло дах…
Я встигла подумати, що якщо він мене вдарить, то голову знесе..встигла промайнути думка, що я не вибрана в стрій і намисто не зіпсується зі сорочкою, промайнула думка, що якщо він вийде за мною на зупинці й тупо вдарить по голові…вони роблять саме так…Але сказала …Е! Таварищ! Альо! Фільтруй базар, бо вимкну гучність….
Далі…була коротка пауза й…я почула купу матів на свою адресу…сука, бл ть і багато іншого. Я почервоніла дуже не від кривди, а від злості й автоматично перейшла на ізик йому зрозумілий. Кажу…ти бик…счас вадітєль нє аткроєт дфєрі й я викликаю поліцію. Далі телефоную хлопцям нацикам і тобі твої яйця сєпарські, по приїзду їх,намотають на твою лугандонську сраку. Він…трохи не очікував і каже. Ти че? Нє мєстная, да? Та ну вас всєх, на х.й. .
Відкрилися двері, він вискочив і каже я тєбя еще фстрєчу, каза! Я встигла сказати..іди на хєр, падла! Далі…а далі вибачилась за руцький … звернулася до всіх, що були в маршрутці…і сказала…вам не соромно мовчати? Мовчати…сьому ворогу у вас вдома, на власній землі? Ви не розумієте, що то є ворог?! Що саме такі вбивають зараз там …на сході України. Толерантні, так? Чемні? Та ви горло водію перегризаєте, а він вам за проїзд…платив чи не платив, посвідчення чи ні… А тут ось…і мовчите…воли в ярмі. Марія Василівна дякувала….
А сьогодні у крамниці своєї подруги, галичанки, Наталі Божої, я почула…та сюди стільки приїхало, та взагалі жах… Та вони всі там однакові! Як оповісти людям, що жоден УКРАЇНЕЦЬ геть якого регіону України так себе не поводить! І вчиться захищати себе від руцькаго міра! Не мовчіть чемно, не будьте гнівними лише у себе на кухні й знайте…ворог суне саме туди, де йому не чинять опір.
автор – Зоя Левицька