У стінах Верховної Ради України кипить робота над розробкою нового Трудового кодексу. Народні депутати пропонують немало нововведень, які повинні відповідати викликам сучасного світу в сфері взаємовідносин між роботодавцем і найманим співробітником.
У новому проекті планують збільшити українцям відпустку, спростити процедуру звільнення співробітників, ввести атестацію і навіть прописати процедуру проведення страйків. Детальніше про зміни і терміни прийняття – в OBOZREVATEL.
Головне:
Новий Трудовий кодекс більше враховує інтереси роботодавця, ніж найманого працівника.
Стане більше приводів для звільнення, скоротять пільги і збільшать кількість робочих годин.
З приємного: збільшать термін офіційної відпустки, введуть сієсту, передбачать додатковий виплати.
Підготувати законопроект нардепи планують вже до кінця вересня.
Чинний КЗпП був прийнятий ще в 1971 році і вимагає кардинальних змін.
Збільшення терміну відпустки
Почнемо з приємного. Ймовірно, що в новому Трудовому кодексі термін офіційного оплачуваної відпустки збільшиться на 4 дня – до 28 днів, замість 24, які є зараз.
Але, до складу цих 28 днів планують включити сім-десять, так званих, хворих днів, коли людина може зателефонувати і сказати, що вона не виходить на роботу через хворобу, вигоряння, стресу і іншого.
У разі перевищення цього терміну, це питання буде вирішуватися роботодавцем і співробітником окремо.
Як пояснює голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова, таким чином депутати хочуть прибрати корупційні ризики, пов’язані з купівлею працівниками лікарняних листів, щоб прогуляти роботу.
Звільнення від податків
Теж хороша новина, як для роботодавця, так і для молодих фахівців. Новим Трудовим кодексом пропонується звільнити громадян до 26 років від сплати податку на доходи фізичних осіб, що може сприяти працевлаштуванню молодих кадрів.
Від сплати ЄСВ роботодавці можуть звільнитися в разі надання співробітникам додаткових благ, наприклад, пенсійне забезпечення або медична страховка, або ж компенсація проїзду та інше.
Збільшать кількість робочих годин, введуть сієсту і легалізують фрілансерів
Планування збільшення тривалості робочого дня з 8 до 12 години викликало чимало розмов і побоювань щодо примусових переробок з боку роботодавця.
Але керівник експертно-аналітичного центру кадрового порталу HeadHunter Юлія Дрожжина в ефірі ObozTV заспокоїла працівників, пояснивши, що збільшення тривалості робочого дня має здійснюватися за письмовою згодою працівника. “Крім того, є обмеження по кількості переробок, не більше 150 або 170 годин на рік”, – зазначила вона.
Головна перевага такої новації, за її словами, полягає в перерахунку оплати праці відповідно з реальним часом роботи.
“Звичайно, всіедодатково оплачується. За подвійною ставкою, умовно кажучи. Зараз і так багато переробляють. Особливо на виробництвах. З прийняттям такого закону людина зможе заробляти те, що він фактично відпрацював, за збільшеною ставкою, яка прописана в законі. А не на розсуд роботодавця: захотів – заплатив, не захотів – не заплатив”, – констатувала експерт.
Також, за її словами зараз ведеться дискусія про збільшення обіду до чотирьох годин для окремих професій. Але це зовсім не означає, що таким чином скоротяться робочі години. Співробітникові в будь-якому випадку доведеться відпрацювати належних 8 годин, але серед дня він зможе організувати собі 4-х годинну сієсту.
Ще одне нововведення – легалізація віддаленої роботи. Зараз вона де-факто не регулюється законом. Після прийняття проекту, фрілансери зможуть працювати офіційно отримати статус працевлаштованих.
Дозволять страйкувати
Співробітники підприємств повинні мати право відстоювати свої права, в тому числі і за допомогою страйків. За словами Третьякової, страйки повинні бути спрямовані на роботодавця, а не на Кабмін і ВР, а держава повинна мати інструмент для примирення сторін.
На цьому хороша новина закінчується. У Кодексі буде прописано право роботодавця не платити зарплату страйкуючими або зовсім їх звільнити.
Дозволять звільняти вагітних
Народні депутати дійсно пропонують прибрати з нового КЗпП пільгу про неможливість звільнення вагітних і надати вирішувати питання про звільнення або збереження робочого місця на час декрету роботодавцю.
Голова комітету ВР з питань соціальної політики вважає, що цей пункт створює дискримінаційні умови, коли роботодавець відмовляється приймати на роботу жінок дітородного віку через імовірність її відходу в декрет.
Теж стосується і інших пільговиків, наприклад, воїнів АТО яким роботодавець зобов’язаний зберегти робоче місце і заробітну плату в разі призову, а також людей з інвалідністю.
Нові підстави для звільнень
Згідно з чинним Трудовим кодексом зараз причини для звільнення працівника строго обмежені, так роботодавець може вас звільнити через прогул (був відсутній три години роботи), виявлення невідповідності працівника займаній посаді і систематичне невиконання зобов’язань (і перше, і друге ще потрібно довести), поява на робочому місці в нетверезому стані та злодійство.
Зараз же законопроектом пропонується звільняти за порушення комерційної таємниці і відстороняти від роботи нещеплених. А роботодавці просять дозволити тестувати своїх працівників, перевіряти їх рівень професіоналізму і звільняти тих, хто не підходить, звільняти за правопорушення.
Якщо законопроект приймуть, роботодавці отримають більше підстав для звільнення. Крім вже звичних прогулів, роботи в нетверезому вигляді або крадіжки, з’являться і нові норми. Наприклад, звільнення за розголошення комерційної таємниці. При цьому в документі зазначено, що така норма поширюється в разі, якщо співробітник взяв на себе зобов’язання зберігати секрети компанії.
OBOZREVATEL попросив керівника експертно-аналітичного центру кадрового порталу HeadHunter Юлії Дрожжин прокоментувати найбільш спірні пункти пропонованих в новому Трудовому кодексі.
Залишити 24-денну відпустку і додати “дні пухової ковдри”
Взагалі положення про збільшення відпустки, трохи неоднозначне. З одного боку, світова практика диктує нам умови для збільшення кількості днів відпустки, так як за кордоном значно більше терміни, і нам часто кажуть, що працівники після відпустки більш продуктивні і таке інше.
Але є момент в тому, що потрібно враховувати наш стан економіки, наскільки доцільно збільшувати відпустку в наших реаліях.
З іншого боку, згідно з нашими опитуваннями, дуже мало людей використовують 100% відпустки, тобто навіть ті 24 дні вони не відпочивають, і навряд чи вони використовують 28 днів. Особливо це стосується тих працівників, чий заробіток прив’язаний до виконання певних норм або планів.
Якщо говорити про оптимальний варіант, так, має бути не менше 5 робочих днів, крім відпустки, так званого “дня пухової ковдри”. Це коли працівник може взяти собі вихідний без надання лікарняного листа.
Адже дійсно існує емоційне вигорання, і ніякий лікар не поставить вам з цього приводу діагноз і не надасть лікарняний. Але це проблема сучасності, і з цим треба рахуватися.
Отже, повинні бути лікарняні за фізичним станом, ось ці “дні пухової ковдри” і відпустка, яку потрібно зберегти 24-денною за умови виконання попередніх пунктів.
Умови проведення страйку треба чітко прописувати
Повинна бути прописана процедура узгодження страйку. Подається скарга в певні інстанції – Держпраці та профспілка, де доводиться причина страйку. Якщо це було зроблено, і причина зафіксована, то роботодавець не має права звільняти людей. Особливо, якщо це стосується, або невиконання обов’язків роботодавця, або невиконання положень про охорону здоров’я та безпеки праці.
Мені не дуже віриться, що наші працівники вийдуть страйкувати просто так. І тому, якщо ця норма не буде прописана, це буде на користь роботодавця, який просто не буде виконувати свої обов’язки.
Атестація може стати простором для зловживання з боку роботодавця
Теоретично, це нормальна норма. Можлива ситуація, коли людина не відповідає займаній посаді. У чинному Трудовому кодексі є пункт про можливість звільнення людини, якщо він не відповідає займаній посаді, але по факту це практично неможливо довести.
Атестація уможливлює звільнення співробітника, якщо він не відповідає займаній посаді. Однак повинен бути чітко регламентований термін проведення атестації і скільки разів на рік її можна проводити. Питання і форма атестації повинні узгоджуватися або з профспілкою, або зі службою Держпраці, щоб третя незацікавлена сторона могла перевірити наскільки питання відповідають тій сфері, якою опікується працівник, і взагалі логіці цих питань.
В іншому випадку, це може стати простором зловживання з боку роботодавця. Адже при “потребі” робітника можуть відправляти на атестацію хоч щотижня, і задавати такі питання, які не будуть стосуватися обов’язків працівника або не входять в зону його компетенції. Або в принципі поставлені таким чином, що на них буде важко дати відповідь.
Всі верстви населення повинні бути однаково захищені
У світовій практиці, звільнення вагітних жінок – це нормальне явище. Але не можна сказати, що вони менш соціально захищені, просто вагітні жінки та жінки з дітьми мають абсолютно рівні права для працевлаштування нарівні з іншими.
Знову ж, вагітні жінки та жінки з маленькими дітьми не є поганими працівниками, а можливо навіть кращими, тому що вони більш мотивовані краще працювати, щоб забезпечити краще життя собі та своїй дитині.
Звичайно, є такі моменти, коли жінки, вже маючи намір завагітніти, навмисно влаштовуються на роботу, щоб просто потім отримати декретні виплати. Так, можливо це пов’язано з такими прецедентами, і роботодавці, стикаючись з таким досвідом, хочуть себе захистити.
Але це суперечить світовій практиці, де всі верстви населення повинні бути однаково захищені.
На жаль, в нашому суспільстві ще дуже багато дискримінаційних норм, з якими теоретично борються, але на практиці ніяк не виконуються. З цим потрібно боротися, як на законодавчому, так і на освітньому рівні.
Тут справа в менталітеті, тут потрібно робити більш масштабну кампанію не насаджуючи імперативними нормами ці обов’язки, а створюючи прецеденти того, що це нормальна практика, коли на роботу беруть вагітних, і за ними закріплюється місце, і беруть жінок з маленькими дітьми та інше.
Чому КЗпП потрібно міняти
Основна причина – він був прийнятий за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 році. З тих пір сам документ регулярно оновлювали. Від його початкової редакції залишилося хіба що назва. Також вже незалежна Україна ратифікувала ряд документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.
Там регулярно моніторять процеси, пов’язані з правилами і умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що змінилося.
Копіювати
