Максим Іванищев
Зеленський хоче запросити на посаду Генпрокурора екс-главу Національного антикорупційного управління Румунії Лауру Ковеші!
Ту саму Лауру, яка пересаджала половину чиновників Румунії.
Тепер страхи Петра Олексійовича стають більш ніж зрозумілими … (с)
Рябошапка схоже на ситуацію нікого саджати так і не збирається
******
Чого українцям повчитись у «грози румунських корупціонерів» Лаури Ковеші?
Главу Національного антикорупційного управління (DNA) Лауру Ковеші звільнили указом президента Румунії
Головного антикорупційного прокурора Румунії Лауру Ковеші звільнили з посади указом президента країни Клауса Йоганніса. Він до останнього виступав проти цього рішення. Власне, як і значна частина румунів – Ковеші відома своєю принциповістю та резонансними справами проти перших осіб держави. Проте на звільненні наполягала партія Соціал-демократів, яка контролює уряд, а також міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер. Спільними зусиллями вони дотисли це питання. Результати роботи Ковеші часто ставили у приклад українським антикорупційним відомствам. Та це в усьому – хороший приклад?
Національний антикорупційний директорат (НАД) Румунії – дещо подібний за функціями до українського НАБУ – залишився без очільниці Лаури Ковеші. Це не стало сюрпризом – боротьба проти неї всередині країни велась давно.
Спершу міністр юстиції країни Тудорел Тоадер за підтримки впливової партії Соціал-демократів Румунії намагався законодавчими ініціативами обмежити повноваження НАД. Він активно критикував Ковеші, мовляв, вона спеціально береться за справи, які матимуть широкий розголос у медіа.
Проте Вища рада магістратури (установа, яка гарантує незалежність судової влади), а пізніше і президент Румунії Клаус Йоганніс виступили проти її звільнення.
Президент Румунії Клаус Йоганніс та екс-очільниця ДНА Лаура Ковеші, лютий 2017 року
Усе вирішилось наприкінці травня – більшість суддів Конституційного суду Румунії ухвалили рішення, яке зобов’язує президента країни звільнити Ковеші. Тоді румуни вийшли на масові протести з вимогою захистити її.
Та 9 липня президент звільнив її офіційно – за законом він не міг інакше.
У Румунії зараз немає політичної волі для здійснення правосуддя, тому блокуються не лише конкретні провадження, а й її робота, сказала Ковеші на прес-брифінгу після свого звільнення..
«Корупцію можна подолати. Цей епізод – не поразка. Політики діють рішуче, аби змінити кримінальне законодавство. І тим самим демонструють нам, що прагнуть захиститись від судового переслідування за минуле, сьогодення і майбутнє», – заявила вона
Результати роботи
Ковеші добре знають у Румунії. 2006-го вона стала наймолодшим в історії країни генеральним прокурором. У 2013 році – очолила Національний антикорупційний директорат. Її почали називати «грозою корупціонерів».
Уже за перші роки роботи Ковеші за ґрати потрапили брат екс-президента Мірчу Бесеску та голова Національного управління з боротьби з економічними злочинами та тероризмом Аліна Біка. Остання отримала 3,5 роки ув’язнення за перевищення службових повноважень і махінації з земельними ділянками.
Згодом були провадження проти мера Бухареста Соріна Опреску та чинного на той момент прем’єр-міністра Віктора Понти.
«За останні п’ять років в Румунії було понад 60 осіб з дуже високими посадами, які були відправлені до суду. Наприклад, один колишній прем’єр-міністр, одинадцять колишніх і нинішніх міністрів і понад сорок членів парламентів – депутати і сенатори», – говорила Ковеші в інтерв’ю агентству УНН.
Такі успіхи румуни пов’язують саме з принциповістю Лаури Ковеші, адже до того, як вона очолила директорат, він не демонстрував таких результатів. І це дуже заважало частині політикуму Румунії – проти неї розгорнули масовану кампанію, кажуть її симпатики.
Лаура Ковеші
Ковеші та НАБУ
Лауру Ковеші часто ставили у приклад українським антикорупційним відомствам. Та чи працювали би її методи в Україні?
Експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін разом з іншими фахівцями з України відвідував у червні Бухарест. Там знайомився, серед іншого, зі специфікою роботи Національного антикорупційного директорату.
НАБУ та НАД мають спільне і відмінне, каже він. З одного боку, українське бюро створювали саме за прикладом румунського директорату – як окремий орган, що займається виключно антикорупційними справами. З іншого боку, НАД є частиною прокуратури Румунії.
«НАД робить те, що у нас – НАБУ та САП. Ковеші – це як Ситник і Холодницький в одному флаконі. Але у них немає такої історії з протистоянням, тому НАД більш незалежний», – каже експерт.
Вдомство за керівництва Ковеші було дійсно результативним – десятки та сотні вироків проти топ-корупціонерів, тисячі проваджень, каже він.
«У них розгляд справ займає 2,5 роки. Це важливо, якщо згадати нашу НАБУ, він якого очікують швидких результатів», – каже Крапивін.
Та ситуація навколо НАД виглядає з Бухареста менш ідеалізовано, аніж її сприймають в Україні, говорить Крапивін.
Ковеші працювала, заручившись підтримкою президента – хоч йому і довелось її, зрештою, звільнити. Вони виступали як тандем.
«Проте румунські експерти звинувачують її, що на лаву підсудних сідають представники опозиційних до президента сил. Хоча серед найгучніших є наближені до президента люди, проте більшість усе ж проти нього. І тут не можна однозначно сказати, чи так виходить тому, що попередній, нині опозиційний режим, є більш корумпованим, чи це політичне переслідування», – каже український експерт.
Ковеші також звинувачують у тісній і не завжди прозорій співпраці зі спецслужбами. Зокрема, розповідає Крапивін, у використанні матеріалів негласної діяльності, отриманими поза процедурою
«НАД критикують також за слабкі доказові бази. Були випадки, коли такі заходили в суд, і він все ж виносив обвинувальний вирок. І це підриває довіру до НАД з боку професіоналів», – додає експерт.
Зрештою, на адресу Ковеші лунають закили щодо порушення статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини Ради Європи.
Так чи інакше, українське НАБУ може зробити висновки з історії Ковеші: не заходити в політику та ретельно готувати доказові бази, вважає Крапивін.
Копіювати
