На цьому фото – Біллі кід та його партнери грають у крокет. Хто це такий і чому це фото таке сенсаційно дороге?
Купив фото за 2 бакси
На звичайній барахолці у 2010 році колекціонер Ренді Гіхарро з Каліфорнії придбав кілька старовинних фотографій XIX століттям.
Того дня Ренді не мав при собі достатньо готівки. Аби йому віддали знімки, він виклав 2 долари і заспівав пісню з мультфільму «Мадагаскар».
Уже вдома, взявши лупу, Ренді зрозумів, що з фото на нього дивиться не хто інший, як сам Генрі Маккарті, більш відомий під ім’ям Біллі Кід. Американські експерти перевірили знахідку і прийшли до висновку, що на фото дійсно Біллі.
25 червня 2011 року зображення було продано на 22-му щорічному аукціоні Brian Lebel’s Old West Show & Auction в Денвері колекціонеру та бізнесмену Вільяму Коху за 2,3 мільйона доларів.
Це фото зроблене влітку 1878 року під час гри в крокет і на сьогоднішній день оцінюється в $ 5 млн доларів.
То хто ж такий цей Біллі Кід, за світлину якого віддали такі шалені гроші?
Хто такий Біллі Кід?
Біллі Кід або ж Вільям Генрі Маккарті народився 23 листопада 1859 року в Нью-Йорку.
Коли йому було 14 років – померла його мама і він став сиротою. Юнак почав працювати у ресторанах, мив посуд, подавав страви, але якось потрапив у дурну компанію вуличних крадіїв і почалося.
Спочатку він крав білизну з пральні. За це його заарештували та кинули до однієї з в’язниць Нью-Йорку. Місцевий шериф розумів, що тримати малого за гратами, та ще й з такого не серйозного приводу – подумаєш, білизну крав, справа не дуже, тому вирішив його відпустити. Але 15-річний злодюжка вже й сам накивав п’ятами.
Біллі подався до Аризони, де жив його вітчим. Зведений батько не прийняв малого, й хлопець подався працювати на ранчо до одного фермера.
З 16 років Біллі Кід вже був частим відвідувачем салонів – тогочасних американських пабів, де йому наливали, незважаючи на його юний вік. Під час однієї такої п’яної вечірки, Біллі завівся з місцевим ковалем. Той повалив юнака додолу та почав душити, але хлопець спритно вихопив з кобури коваля револьвер й двічі вистрелив у живіт.
Так, у 16 років, Біллі Кід вперше вбив людину.
Тюрма плакала за малолітнім убивцею, але Біллі й тут викрутився: вкрав коня мертвого коваля та поїхав у Нью-Мексико.
Там він приєднався до банди Джессі Еванса. Їх злочинне угрупування називали просто – “хлопці”. Ці хлопці крали корів, коней та овець у місцевих фермерів. Справа доволі прибуткова, крадений скот можна було легко продати чи пустити на м’ясо.
Крадених тварин купував Джеймс Долан – кримінальний авторитет з Нью-Мексико, який маючи величезні статки, платив хабарі шерифу, поліції та суддями, аби не мати проблем із законом.
Схема була така:
- Банда Еванса і Біллі Кіда краде тварин.
- Крадене продають Джеймсу Долану.
- Джеймс Долан препродує тварин в три-чотири рази дорожче, організовує їх доставку, платить хабарі полції, шерифу та суддям.
Однак доля звела банду Джессі Еванса та Біллі Кіда з англійським підприємцем Джоном Танстеллом. Якось Біллі кід обкрадав його величезну ферму і попався.
Танстелл хотів покласти край злочинам банди Еванса, діянням Долана і запропонував Біллі Кіду такий варіант: він здає своїх “хлопців”, а Танстелл не подає на нього до суду і бере до себе на роботу.
Біллі Кід погодився.
Журнал “Артефакт” існує завдяки вашій підтримці! Ми хочемо робити більше якісних матеріалів, покращувати сайт, винагороджувати наших дописувачів, дизайнерів та всіх, хто допомагає розвиватися виданню.
Підтримайте нас невеличким благодійним внеском.
Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)
Однак у лютому 1878 року бійці шерифа Бреді і бандити Джессі застрелили бізнесмена Танстелла, коли він їхав в місто. Його колишні працівники, включаючи Біллі Кіда, намагалися добитися правди законним шляхом, але суди були куплені Доланом.
Вони стали вбивати хлопців Джессі без суду і слідства, а потім підстрелили на головній вулиці Лінкольна і самого шерифа Бреді.
Після загибелі Бреді новий шериф і бійці Долана оточили будинок в Лінкольні, де ховалися люди Танстелла. До нього підтягнули солдат з гаубицею і кулеметом Гатлінга.
Облога тривала кілька днів. Партнер Танстелла і ще три людини загинули, але Біллі Кіду вдалося сховатися.
Він написав губернатору і пообіцяв, що здасться і дасть свідчення проти Долана, якщо з нього знімуть звинувачення у вбивстві. Губернатор погодився, але на суді Біллі Кід зрозумів, що прокурор все одно вимагає покарати його за загибель Бреді. Він знову втік і два роки переховувався від правосуддя.
Саме тоді про Біллі Кіде дізналася публіка. Газети писали про його пригоди, найчастіше неабияк їх прикрашаючи. Біллі Кід не був таким вже й небезпечним бандитом – серед його приятелів вистачало людей куди страшніших, але вся слава чомусь дісталася йому.
У листопаді 1880 року шерифом обрали Пета Гаррета. Він добре знав Біллі Кіда: дуже ймовірно, що в минулому він теж займався скотокрадством. Їхнє знайомство підтверджує фото Френка Абрамса, зроблене 2 серпня 1880 року.
Гаррет негайно вирушив на пошуки Біллі Кіда і 23 грудня знайшов його в хатині в містечку Стінкін-Спрингз. Після недовгого протистояння Кід здався. Його засудили до повішення, але за лічені дні до страти він убив наглядача, двох помічників шерифа і зник із в’язниці.
Шериф йшов по його сліду два місяці. Нарешті він дізнався, що Біллі Кід поїхав до своєї коханої на ранчо Піта Максвелла. Вночі 14 липня 1881 року Гаррет сховався в будинку Максвелла і дочекався бандита в темній кімнаті.
«Кід, мабуть, помітив або відчув присутність третьої людини біля ліжка, – напише потім Гаррет про події тієї ночі. – Він швидко підняв пістолет. Його дуло було за фут від моїх грудей. Відступаючи кімнатою, він двічі вигукнув: “Хто це? Хто це? “Все сталося в одну мить. Я витягнув револьвер, вистрілив, кинувся в сторону і знову вистрілив. Другий постріл виявився зайвим. Кід впав замертво. Нічого більше не сказав. Судома або дві, тихі здавлені вдихи – і Кід відправився до своїх численних жертв».
Пет Гаррет
Біллі Кід в літературі
Про Біллі Кіда писали газети. Ці історії розлетілися по всій Америці. Згодом про нього почали писати професійні письменники.
Історія Біллі Кіда і «регуляторів» штату Нью-Мексико була досить коротко, але яскраво описана в романі російського письменника Олега Дівова «Закон фронтира» (інша назва — “Молоді і сильні виживуть”).
У романі Стівена Кінга «Зелена миля» є персонаж Вільям Вортон, малолітній вбивця і ґвалтівник, якому ледве виповнилося вісімнадцять. Вільям захоплюється Малюком Біллом і прагне бути схожим на нього, навіть наполягаючи, щоб так називали його самого. Також на тілі він має татуювання зі словами «Малюк Біллі».
Біографії Біллі Кіда присвячене оповідання Хорхе Луїса Борхеса «Безкорисний вбивця Білл Гарріган» зі збірника «Світова історія ницості».
Журнал “Артефакт” існує завдяки вашій підтримці! Ми хочемо робити більше якісних матеріалів, покращувати сайт, винагороджувати наших дописувачів, дизайнерів та всіх, хто допомагає розвиватися виданню.
Джерело: artefact.org.ua
Копіювати
