На сторінці в Фейсбук Тетяна Малахова написала допис. Публікуємо мовою оригіналу.
Коли заходиш в школу мого онука-першокласника, то одразу бачиш стенд з тризубом, прапором і текстом нашого гімну, а поруч ще один коротенький текст: «Дорогі учні і батьки, велике прохання на території школи розмовляти державною мовою». Те ж саме дітям постійно каже вчителька, тактично робить зауваження, виправляє… Одна дівчинка, яка сиділа за партою з моїм онуком, ігнорувала зауваження вчителя. Мій онук спитав її, чому вона не розмовляє українською, адже ми живемо в Україні і повинні розмовляти українською. Ще він додав про вiйнy… Дівчинка відповіла: « Я никагда не буду гаварить на украинском. Он мне не нравица». Мій онук відмовився сидіти з нею за однією партою…
Я підтримую його вчинок. Толерантність і лагідна українізація, про яку часто чую, показала свої плоди – батьки дівчинки чхали на стенд, дівчинка бере з них приклад і чхaла на зауваження вчительки…
Тільки наша небайдужість і ігнорування поставить на місце «онмнененравицца».
За матеріалами сторінки в Фейсбук Тетяни Малахової
Копіювати
