У Києві вже почали отримувати платіжки за комуналку. Суми за опалення шокують – іноді вони учетверо більші, ніж за грудень. У мерії запевняють, що це ще зі знижками.
Детальніше про те, які цифри побачимо в квитанціях і чого чекати далі – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Замість 400 гривень – 1600
Комунальна тема знову в топі в киян, яким почали надходити платіжки. Ціни за опалення багатьох вражають, подекуди вони учетверо більші, ніж у грудні. Притому, що січень був аномально теплим, а першого місяця зими влада знизила вартість обігріву на 22-23%.
Так, у мікрорайоні Русанівка за опалення трикімнатного помешкання площею 60 кв. м було нараховано за січень 1565,67 грн. А в грудні минулого року ця цифра становила всього 367,90 грн, що учетверо менше, ніж у січні. За листопад – 747,46 грн.
«У квартирі було так спекотно, що вікна часто були на провітрюванні, а діти ходили в шортах і футболках, що для нашої квартири було не характерно», – розповідає нам господиня оселі, мама двох дітей Олена Яременко.
У КП «Київтеплоенерго» запевняють, що січень був помітно прохолоднішим, ніж грудень, що позначилося на обсягах споживання, а отже, і на ціні. «На обсяги споживання тепла впливає температура зовнішнього повітря, відповідно до якої коригується температура теплоносія. У січні середньомісячна температура повітря становила +0,8⁰С проти грудневої +2,7⁰С (тобто в січні середня температура в Києві була нижчою на 1,9⁰С)», – стверджують комунальники.
Пів зарплати на комуналку: українців шокували величезні платіжки
Тариф на тепло в будинках, обладнаних теплолічильниками (а таких у столиці вже 90%), становить зараз 1654,41 грн/Гкал. У листопаді споживання в будинку на Русанівці, пояснюють у «Київтеплоенерго», склало 0,4518 Гкал. Відповідно, підсумкова ціна – 747,46 грн. У грудні, коли набула чинності знижка в 22-23%, в описуваній ситуації оплата тепла знизилася майже вдвічі.
«У будинках з лічильниками вартість 1 Гкал становила 1290,44 грн/Гкал. За вказаною адресою в грудні було спожито 0,2851 Гкал. За базовим тарифом 1654,41 грн/Гкал, вартість такого обсягу споживання склала: 0,2851 х 1654,41 = 471,67 грн. А зважаючи на знижку: 0,2851 х 1290,44 = 367,90 грн», – пояснюють у «Київтеплоенерго».
Як уже повідомляв OBOZREVATEL, в грудні 2019 року Кабмін ухвалив постанову, що дає місцевій владі право перераховувати плату за тепло щомісяця, з огляду на поточні ціни на газ. У Києві за грудень ця знижка склала в середньому 22-23%.
Знижка діє і в січні, але вона зменшилася. «У січні 2020 року нарахування за опалення зменшено на 18% від базового тарифу. Відповідно, в будинках з лічильниками вартість 1 Гкал становить 1356,62 грн/Гкал. За вказаною адресою в січні спожито 1,1541 Гкал. За базовим тарифом 1654,41 грн/Гкал, вартість такого обсягу споживання склала: 1,1541 х 1654,41 = 1909,35 грн. А зважаючи на знижку: 1,1541 х 1356,62 = 1565,67 грн», – підрахували у «Київтеплоенерго».
НОВИНИ
Як в Дніпрі оплатити комуналку, не виходячи з дому: покрокова інструкція
Щоправда, вартість обігріву квартири з такою ж площею 60 кв. м. в Новобіличах виявилася зовсім іншою: за листопад – 773,80, за грудень – 1593,56, за січень – 1672,94. Особливо помітна різниця за грудень. «Це виглядає, як грандіозний обман – замість обіцяної знижки ми отримали суму, удвічі більшу, ніж за листопад», – обурена киянка Оксана Симоненко.
Комунальники пояснюють, що в розбіжності цифрах можуть виникати з багатьох причин. Наприклад, на великій різниці в оплаті могли позначитися різні періоди зняття показників на теплолічильниках.
«Нарахування за опалення проводяться згідно з показниками будинкових лічильників, які «Київтеплоенерго» фіксує, починаючи з 20-го числа і до останнього дня місяця. Від того, коли були зафіксовані дані лічильників, залежить нарахування, що відображене в платіжці клієнта. Наприклад, в грудні вони були зняті 23 числа, а в січні – 28-го. У такий спосіб до розрахунку береться не календарний місяць, а кількість днів від і до фіксації показників лічильників у обох місяцях», – кажуть у КП.
Крім того, на суму оплати впливає те, наскільки утеплена будівля. «Заміна вікон у під’їздах дає 10-15% економії за умови наявності ІТП. Вона також залежить від кількості квартир, на які ділиться вартість спожитого будинком тепла», – пояснюють комунальники.
Проблема може бути в одній конкретній споруді. Так вважає експертка в області ЖКГ, начальниця Управління розвитку ЖКІ Віра Радченко.
«Ми з’ясовували, чому щодо деяких будинків такі скарги. Є нюанси, які стосуються конкретних споруд. Наприклад, в Києві налічується 26 будівель, де є і вертикальна, і горизонтальна розводка, що в підсумку призводить до того, що одні мешканці платять більше, ніж інші. Одна з найбільш показових ситуацій – проживаючи в одному будинку, один сусід платить 600 грн за опалення, інший – 6000! Крім того, в споруді можуть бути великі тепловтрати, якщо, наприклад, не утеплено дах».
Найбільше боржників у Солом’янському районі, а взагалі немає – в Деснянському
За даними Головного управління статистики Києва, в грудні комуналку оплатили 96% киян. Але заборгованість населення столиці за опалення й гарячу воду на кінець року становила 4694,7 млн.грн. Тепловики запевняють, що після знижок на тепло в січні стали платити більше: за опалення – на 24763 особові рахунки, за гарячу воду – на 21686 особових рахунків.
Водночас 36 киян заборгували за тепло й гарячу воду понад 100 тис. грн. кожен. Найбільше не платять у Солом’янському районі – тут сім великих боржників. У Шевченківському та Печерському районах їх по шість, п’ять – у Голосіївському, по три – у Святошинському, Оболонському та Дніпровському, два – в Дарницькому, один – у Подільському. Всі вони фізичні особи, а не підприємства.
А ось у Деснянському районі, за даними «Київтеплоенерго», їх у січні взагалі не виявилося.
Переходити на абонплату та знижувати ціни на газ?
Кияни з «важкими» платіжками під час теплої зими стали заручниками чинної системи оплати опалення «зима-літо», запровадженої у 2015 році урядом Арсенія Яценюка. Про це OBOZREVATEL розповів економічний експерт Борис Кушнірук.
«Це було помилкою. Раніше ми платили щомісячну плату: за тепло як за товар, плюс за утримання мереж. І кошти на роботи з утримання мереж, більшість із яких відбуваються влітку, брали з цієї плати. Платежі за спожите в опалювальний сезон тепло розбивалися на 12 місяців, і вони й не так боляче били «по гаманцю». Зараз, коли перейшли на систему «зима-літо», мережі також потрібно утримувати постійно, а плата стягується в опалювальний сезон», – вважає Кушнірук.
За його словами, за такої системи розрахунки за тепло в наступному році здійснювалися за середнім показником попереднього року.
Правда, в такому разі споживачі могли зіткнутися з ситуацією, коли під час теплої зими довелося б платити багато, якщо попередня була холодною.
На думку Кушнірука, якщо витрата тепла, як і цьогоріч, буде меншою, потрібно робити перерахунок на наступний рік. «Але у постачальників тепла протягом року будуть кошти, що дозволять як підтримувати мережі, так і закуповувати газ за нижчою ціною. Тоді й витрати на тепло зменшаться», – пояснює Кушнірук.
Але зараз абонплата закріплена в законі. «Це передбачено законом – в абонплату входить абонентське обслуговування платіжок, лічильників та утримання мереж. Це може ввести будь-який теплопостачальник», – підкреслила Радченко.
Кабмін не впорався із завданням щодо зниження тарифів на тепло й гарячу воду, хоча мав достатній інструментарій для цього. Про це заявив у ефірі ObozTV експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев.
«Без зниження цін на газ суми в платіжках українців не зменшаться. Структура тарифу опалення і на гаряче водопостачання приблизно однакова. Майже 80% – це вартість енергоносіїв. Основним енергоносієм є газ. Щоб знизити на 50% тарифи на тепло й гарячу воду, ціну на газ необхідно зменшити на 60-70%», – пояснив Рябцев.
Джерело:bbcccnn.org
Копіювати
