Сусід по нашому “порохобусу”, ветеран-атошник Віктор Танцюра розказує про 2014-й, про бої, нульовий блокпост і обстріли. І про лист від маленької дівчинки, який волонтери привезли на фронт. Лист, який розчулив його особливо. Дитина вказала свій телефон. І він вирішує їй подзвонити.
– Алло, Даша?
– Так, а хто це?
– Даринко, ти писала листа солдату на фронт?
– Так, писала.
– То я той солдат, якому ти писала.
…..Дитина якийсь час мовчить… а потім кричить:
– Мамааааа. Він живий!!! – і починає плакати.
Я тихо плачу, непомітно витираючи сльози. І радію, що він таки вижив у цій війні і пройшов цим маршем. Разом з тисячами таких же героїв.
На День Незалежності, яку саме вони для нас вибороли!
Джерело:bbc-ccnn.com
Копіювати
