Новини Сьогодення

Війна в Україні триває. Українські воїни демонструють неймовірну мужність звільняючи від російських окупантів міста та села на сході та півдні нашої країни. Але, як кажуть експерти, ця війна може стати затяжною, а армія має змінюватися відповідно до нових умов та викликів, маючи під боком такого підлого сусіда – Росію.

Сайт ТСН.ua разом з експертами спрогнозував, якою може бути майбутня українська армія, що нам потрібно аби вистояти і до чого готуватися.

Більше зброї – менша армія

За словами Ігоря Романенка, генерал-лейтенанта у відставці, заступника начальника Генерального штабу (2006-2010 рр), майбутня українська армія повинна бути перш за все сучасною. Така армія має володіти новітнім озброєнням, причому потрібно виходити з того, хто наш найбільший противник, тобто мати озброєння на порядок сучасніше ніж у країни агресора.

“Окрім того, українська армія має бути високопрофесійною, підготовленою. А досвід ведення військових та бойових дій у нашою армії вже є, як і професіонали з військової справи. Вони отримали цей досвід з 2014 року, та й за понад 1,5 року повномасштабної війни. Українська армія має бути всебічно забезпеченою, а також мати найвищу мотивацію”, – розповідає сайту ТСН.ua Ігор Романенко.

Він додає, що зараз у нас армія, яка укомплектована людьми, які піднялися на захист держави. Це цивільні люди, яких мобілізували до війська після проходження певної підготовки і які виконують поставлені завдання.

“Це не наймана армія, не армія куди всі пішли по власному бажанню. Гадаю, що після нашої перемоги, коли українські війська вийдуть на кордони 1991 року, Росія нікуди не дінеться, а разом з нею залишиться загроза повторного нападу. Тому з урахуванням цього, нам треба мати саме професійну армію. Для цього її потрібно буде переформовувати і працювати над посиленням і вдосконаленням, враховуючи усі можливі загрози”, – додає Ігор Романенко.

Одними добровольцями не обійдемося

Експерт каже, що про кількість майбутньої української армії можна говорити лише тоді, коли у нас припиняться бойові дії.

“Якщо у нас буде менше сучасної техніки, то потрібно мати більшу кількість солдат. І навпаки, якщо достатньо сучасної військової техніки, то надто великої за чисельністю армії не потрібно. Все залежить від сил та засобів, які є у противника. А в умовах мирного життя нам варто повернутися до контрактної армії, як це діє у розвинених країнах і в США. Контрактна армія – це наша перспектива. У солдат має бути достойна зарплата та мотивація. Але, повторюсь, контрактна армія неможлива, коли Україна знаходиться у стані повномасштабної війни. Вже зараз видно, що на цій війні одними добровольцями ми не обійдемося, власне тому, до війська мобілізують цивільних у тій кількості, яка потрібна для стримування противника та ведення наступальних дій”, – зазначає Ігор Романенко.

Швейцарський варіант армії

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що українська армія має бути комбінованою.

“На мою думку, протистояння з РФ розтягнеться ще на багато десятиліть, особливо, судячи з того, як росіяни формують суспільну думку та виховують своє підростаюче покоління. Тому, нам, скоріш за все, доведеться брати за основу змішану систему армії, яка буде мати основний кістяк з кадрового складу. Він буде постійно розгорнутий на території усієї держави. Звичайно, з акцентом на півночі та сході України. Окрім цього в резерві має залишатися 2-3 комплекти Збройних сил України, як у швейцарському варіанті армії, коли за 36-48 годин, у разі потреби, можна мобілізувати від півмільйона до 1 мільйона осіб“, – розповідає сайту ТСН.ua Олег Жданов.

Досвід Німеччини та Ізраїлю

Окрім того, експерт зазначає, що потрібно підсилювати систему цивільного захисту: навчати цивільне населення навичок поводженню зі зброєю і з надання першої медичної допомоги.

“На жаль, мілітаризації суспільства нам не уникнути. Потрібно буде брати на озброєння досвід Ізраїлю, де службу в армії проходять чоловіки і жінки. Також у Німеччині існує цікава багатошарова система, де є чотири види служби: відкуп, альтернативна служба, за контрактом, по призову. Нам потрібно вивчити цю систему. Звичайно, що гендерна рівність повинна бути присутня у лавах наших Сил оборони, куди входять територіальні сили оборони та добровольчі формування. Все це потрібно об’єднувати у єдину систему координації і з постановкою відповідних завдань. Вся країна має бути готовою у разі виникнення повторної загрози зовнішнього вторгнення. Тому жінки, підкреслю, на основі гендерної рівності, мають теж бути присутніми у лавах Сил оборони України“, – зазначає Олег Жданов.

Майбутня армія буде залежати від економіки України

Експерти підтверджують, що українська армія після закінчення війни буде мати величезний досвід ведення бойових дій. Але підкреслюють, що питання не у кількості армії, а у спроможності держави її фінансувати.

За словами Ігоря Тишкевича, експерта програми “Міжнародна та внутрішня політика” Українського інституту майбутнього, після закінчення війни, в Україні буде спостерігатися демографічна криза, але у той же час, ми будемо мати велику кількість людей, які вже мають реальний бойовий досвід. І це буде надавати нам певну перевагу.

“Інше питання: яким буде позиціонування України на світовій арені. Чи це буде армія, яка залишиться в Україні, чи її будуть активно залучати до інших міжнародних місій. Як буде насправді – ми цього не знаємо. Все залежить від міжнародного авторитету України, а також від послідовності державної політики, її доцільності та пріоритетів“, – зазначає сайту ТСН.ua Ігор Тишкевич.

Щодо питань до кількості нової української армії, то на думку експерта, вона напряму залежать від можливої військової загрози та обсягів бюджету.

“Зараз ми маємо військову та економічну підтримку від партнерів. Якщо говорити про економічну, то вона покриває десь біля половини потреб України. І власне Україна сьогодні тримається завдяки міжнародній підтримці. Якщо говорити про військову підтримку, то вона покриває близько 40% витрат. Дивіться, допустимо – закінчується війна, але чи буде продовжуватися військова підтримка, щоб платити великі зарплати нашим військовим? Я думаю, що ні. Питання номер два: чи буде продовжуватися зовнішня підтримка на витрати для армії. Гадаю, що також ні. Тому що фінансування армії у будь-якому разі є прямим обов’язком або прерогативою саме національного уряду. Було б дивно, якби у мирний час США, Польща чи будь-яка інша країна фінансували українську армію, а не власну. Тому чисельність армії та наявність новітнього озброєння буде залежати від того, чи впорається Україна з процесами трансформації держави після війни”, – пояснює сайту ТСН.ua Ігор Тишкевич.

Він додає, якщо Україна спробує відновити політичну та економічну систему, яка діяла до 2019 року, то ми, у кращому випадку, отримаємо армію зразка 2019-2020 років. І не тому, що немає компетентності, а тому, що у нас просто забракне коштів. А в такому стані, держава буде неспроможна утримувати велику армію.

“Якщо ми успішно проведемо вже згадану трансформацію держави і запропонуємо власний функціонал у сфері безпеки нашим партнерам, тоді можливі інші опції. Але все це, повторюсь, залежить у першу чергу від того, якою буде українська політика (внутрішня і зовнішня) після війни, а також від того, якою буде українська економіка після війни”, – додає Ігор Тишкевич.

Варто не розтратити потенціал

Експерт зауважує, що в Україні можна створити малу по кількості, але контрактну армію, з великими зарплатами.

“Умовно кажучи, ми можемо утримувати армію, наприклад, у 30 тисяч чоловік. У них будуть дуже високі зарплати та гарні умови. Але тут питання, чи буде при цьому задоволена Росія, якщо ми скоротимо свою професійну армію до такої кількості? Гадаю, вони будуть аплодувати стоячи. Тому, підкреслю, що після війни, ми матимемо у своєму запасі 10 років та людей, які мають реальний бойовий досвід. І нам дуже бажано не втратити цей потенціал”, – зазначає експерт.

Він додає, що значно менша частина людей, які були у резерві, але до цього служили в АТО, з початком широкомасштабного вторгнення прийшли на захист країни і саме вони здійснили величезний влив на подальший хід війни. Вони потрапили до війська не з вулиці, а вже значно підготовленими і з великим досвідом ведення бойових дій.

“Зараз таких резервістів ми матимемо у сотні тисяч більше. Тут питання: чи доцільно їх тримати в армії? Відповіді я не маю. Але ми маємо 10 років часу, щоб визначитися: що нам потрібно для того, щоб гарантувати своєму народу безпеку, причому без сподівання на міжнародних партнерів, а що ми самі зможемо зробити. Друге запитання: скільки грошей нам на це потрібно? А також дати відповідь на питання: чи спроможна вітчизняна економіка у її теперішньому стані продукувати таку частину грошей? Якщо ні, то, що ми маємо зробити з нашою економікою, щоб це стало можливим. Отримавши чіткі відповіді, ми зможемо прийняти виважене рішення при комплектуванні майбутньої української армії“, – підсумовує Ігор Тишкевич.