Подаємо пост зі збереженням лексики оригіналу.
Я почитав промову Зеленського і в цілому мені сподобалася робота копірайтера, який цей текст писав. Все чітко написано – це я вам як копірайтер говорю.
Тривожний початок з смс-сок, щоб і пень з перших рядків зрозумів, що у президента свербить. Потім абзац з іменами зі сторінки “Великі українці”. Потім моє улюблене – ностальгічні нотки. Люди, якщо ви не знали, звихнулися на минулому. Напиши про штучний інтелект – троє лайкнуть, двоє зрозуміють про що мова. Згадай смак сраного пломбіру з 65-го – інтернет здригнеться від хвиль спогадів.
Якщо вам цікаво, як це працює, загугли “чому нам подобається ностальгувати”, а потім включіть будь-який фільм марвел про супергероїв або, наприклад, миньонов і рахуйте кількість треків з 70-80-х. Ця музика, як і смак сраного пломбіру, сидить у вас глибоко в голові і пукає ендорфінами кожен раз, коли ви її чуєте. Під неї ви закохувалися, втрачали цноту, купували за шалені гроші пластинки в переходах. Пам’ять – та ще сука.
Єдине, звичайно, що збентежило – кравчучки. Я то пам’ятаю цей двоколісний віз. Щоранку тягав на базар. Грошей на новий не було, тому що новий коштував, як шість соток на Сухому лимані, тому батя склепав його з гівна і палиць. Гівна і палиць вистачало з головою. І мені здається писав той, хто за віком не знає, як у цій йобаний кравчучки скриплять колеса і який це був капець, коли півміста виносили з дому посуд, чайники, речі і продавали з целофанок, щоб купити дитині зошити в школу. Для людини, який цю кравчучку тягав, це звучить як “а пам’ятаєш ми минулого літа абрикоси п”здили, а потім сторож нас зловив і до ранку в жопу дер?”
Потім зеленський сказав взагалі чудове про нове покоління, що це наша ментальна опора (духовна скріпа чи що?) Демократії, свободи, демократії і розвитку. Шта? Це він про тих, які Шарія з Дубінським вибрали? Втім, мілінеали всі ці, нове покоління та інші нові обличчя – це тренд останніх ста років. Можна вставляти і до місця і ні до місця – завжди зайде.
Потім знову ностальгічне про стрибки, запливи, космос. Це називається – закріплення.
А потім 2014 рік. Загалом, нічого нового про російську агресію не почув з вуст небожителя. “На нашу землю прийшла війна”. Сама прийшла, звичайно. Ніхто не просить згадувати кайло, але правильно все ж – “принесли”. Принесли війну, прийшли з війною, напали. Навіть безбарвне “почалася” звучить правильніше ніж “прийшла”. Це акцент в тексті. Фокус.
Потім приклади з дітьми. Діти це добре. Завжди чіпляє. Поганий той політик, який в популістським екстазі б згадує старих і дітей. Діти – біологічне. Ми переступимо через лежачого дорослого, але ніколи не пройдемо повз плач дитини. Звичка, вироблена в ході еволюції. 9 місяців виношувати, потім важкі пологи, потім сиди поруч з ним, поки у нього не виростуть мізки і він не перестане тягати баб в печеру і не знайде собі нормальну роботу, щоб нарешті з’їхати від батьків.
Потім, як на мене досить незручна фраза “разом ми сила” в устах того, хто півроку закликає з бордів добивати їх разом, не уточнюючи кого саме, через що частина населення думає, що один одного.
І знову про дітей. Закріплення.
Загалом, писали добре і зі знанням основ продажу тексту. Яка в принципі різниця, що продавати – холодильники або президентів? Головне, щоб платили.
Копіювати
