Через рік Оленка повернулася в село до батьків з двомісячним сином Богданчиком. Заміж вона так і не вийшла, єдине, на що зважився Антон, так це дати синові своє прізвище. Мати Оленки тримала на руках внука і сумно зітхала, батько мовчки вийшов з хати. Відтоді у Олени почалося нове життя
Оленка закінчувала школу і мала багато планів щодо свого світлого майбутнього. Ніхто в селі і не сумнівався, що буде з дівчини толк – і красива, і ввічлива, і розумна. Мріяла в інститут поступати. Батьки не могли натішитися своєю донечкою.
Та якось в їхнє село завітав до родичів Антон. Чоловіку було років двадцять три, він мав гарне авто і щовечора знайомився з новою дівчиною. Якось Оленка поверталася з міста додому, не встигла на останній автобус, а тут якраз Антон нагодився, і підвіз її в село. Так і познайомилися. Антон відразу закохався в Оленку, і в перший же вечір сказав, що саме вона буде його дружиною.
Оленка не зважала на його слова, оскільки була впевнена, що хлопець жартує. Хоча відверто, він теж дуже припав їй до душі. Але Антон не думав жартувати, прийшов до неї додому і оголосив батькам, що забирає з собою Оленку і одружиться з нею. І хоч батьки були проти, наполягали спочатку на весіллі, а потім вже жити разом, та Антон і чути нічого не хотів. Правда, пообіцяв, що Оленка таки поступить в інститут.
Коли машина, в яку сіла Оленка, виїжджала з села, мати ридала, бо не добре відчувала, не так вона собі все це уявляла. І серце матері не помилилося – через рік Оленка повернулася в село до батьків з двомісячним сином Богданчиком. Заміж вона так і не вийшла, єдине, на що зважився Антон, так це дати синові своє прізвище та по батькові. Він постійно марив мрією про кар’єру артиста і, врешті-решт, поїхав підкорювати столицю. А Оленка повернулася додому. Мати Оленки тримала на руках внука і сумно зітхала, батько мовчки вийшов з хати.
В цей час в їхню хату зайшла сусідка, стара баба Катерина, спираючись на костур, глянула на Оленку осуджуючим поглядом і кинула в бік малюка:
– Ось вона, помилка молодості, – вказала костуром на крихітного Богданчика, – принесла в подолі, батьків зганьбила. Оленка з розпачу заплакала. – Гаразд, тітко Катерино, – заступилася мати за Оленку, – ми вже тут самі якось розберемося. З цього дня Оленкиного синочка місцеві пліткарки почали називати «помилкою» молодості.
Життя продовжувалося, тим часом Богданчик підростав і вже в п’ять років вмів читати і рахувати до ста. Олена вирішила, що син буде вчитися в місті, і поїхала з сином від батьків, знявши кімнату в гуртожитку. Заочно вивчилася на економіста; Богдан на той час вже пішов у п’ятий клас. Незабаром отримала двокімнатну квартиру від підприємства. Син добре вчився, ходив в секцію плавання і на бальні танці.
Школу Богдан закінчив з золотою медаллю. Олена боялася, що син піде по артистичній доріжці, як батько, але хлопець заявив, що буде будівельником і вступив до відповідного столичного інституту. Богдан, незважаючи на те, що почав жити самостійно і контролювати його було нікому, навчався добре і з великим бажанням. Олена при кожному випадку передавала поїздом з провідниками продукти і одяг синові.
Після інституту вдало влаштувався в престижну компанію, добре проявив себе і до 30-ти років уже був заступником генерального директора. Саме в той час з’явився його батько, який так і не став знаменитим артистом. Антон спочатку знайшов Олену і попросив адресу сина. Олена дала. Але Богдан, переговоривши один раз з біологічним батьком по телефону, більше не виявляв бажання спілкуватися.
Олена запитала сина, чому він відмовляється – батько все ж. Син байдуже знизав плечима і відповів: – Не хочу. Зате до матері ставився з турботою і синівською любов’ю: привітання і подарунки на всі свята, допомога грошима. А коли Богдан організував власну будівельну фірму і міцно став на ноги в бізнесі, то перше, що зробив, побудував матері будинок за містом.
У селі на той час уже не було в живих її батьків, в будинку жила молодша сестра Олени з сім’єю. Але коли Олена приїжджала з сином до рідних, всі з гордістю дивилися на успішного молодого чоловіка, який сам побудував свою кар’єру, одружився і виховує двох синів – онуків Олени. Про «помилку» молодості ніхто давно і не згадував. А Олена була щаслива – у неї є чудовий син і чудові внуки.
Джерело:globalpres.co
Копіювати
