Помста вийшла просто фантастична.
“Була я одного разу на вечірці. Прийшла сама – я ще після розлучення не встигла розпочати нові стосунки. Раптом бачу – біля бару мій колишній чоловік стоїть і обіймає ефектну дівчину, про щось з нею воркує.
Стало мені так прикро – я через цього мерзотника стільки сліз пролила, до сих пір перебуваю в плаксивому стані. А він, гад, вже нову подругу знайшов. І не посоромився притягти на вечірку, на якій сто відсотків мала бути я. І що тепер, розвертатися і йти, як боягузливий солдат біжить з поля бою? Джерело
Подивилась я на всі боки, побачила симпатичного чоловіка, що стоїть трохи осторонь на самоті, підійшла до нього.
– Вибачте, – кажу, – що турбую вас. Але не могли б ви допомогти жінці в одній делікатній справі?
Чоловік галантно посміхається, каже, що повністю до моїх послуг.
– Там, – продовжую, – стоїть мій колишній чоловік з новою дівчиною. Чи не могли б ви підійти зі мною, привітатися в якості мого чоловіка. А то самотня жінка, тобто я, в нервах здатна на будь-які несподівані дії. Може і скандал закотити. А навіщо псувати свято?
Чоловік посміхається ще раз, запевняє, що як лицар готовий допомогти прекрасній дамі і пропонує свою руку.
Ось дефілюючи ми по залу, все ближче підбираючись до нічого не підозрюючого екс-чоловіка. І тут, як би випадково, стикаємося з ним ніс до носа.
– Ой, яка несподівана зустріч! – Вигукую я – а ми тут прогулюється з …, – і тут я згадую, що навіть забула запитати, як звуть мого супутника. У розгубленості дивлюся на нього і помічаю, що він якось дивно змінився в обличчі.
– Це ти? – каже він моєму колишньому. Той здивовано задирає брови, а мій супутник продовжує, – Значить, ти мене кинув, щоб піти до неї? – він киває на супутницю екс-чоловіка, – до жінки?! Ти хоч розумієш який ти біль заподіяв мені своєю зрадою?
У мого колишнього банально відвисає щелепа. У мене, зізнатися, теж. Дивлюся, його супутниця акуратно так вивільняє свою лапку з його руки.
– Ти що, – питаю колишнього, – гeй?! А що я ще про тебе не знала?
Той кричить, що це якесь непорозуміння. Що він вперше бачить цього типа. У типа же в очах стоять натуральні сльози, він глухим голосом відповідає:
– Значить я, наша любов, наша ніжність – це для тебе всього лише непорозуміння? Краще б ти вбuв мене – це не було б так боляче. Вибачте.
Вибачившись, він відходить. Я приголомшена біжу за ним – я ж не знала, не хотіла так підставляти людину! Коли я його все ж наздогнала, десь в коридорі, то побачила, що він посміхається.
– Не варто вибачень, – сказав він мені, – я вашого колишнього чоловіка бачу вперше в житті. Просто я хороший актор і не зміг не допомогти чарівній жінці. Я не гeй, а ось вашому колишньому чоловікові, – підморгнув він мені, – доведеться довго це доводити своїй супутниці.
Ось так чудово напаскудити колишньому чоловікові допоміг мені зовсім незнайомий чоловік. Але я не знала, що він старався для себе. Ми почали зустрічатися після цього вечора. А через кілька місяців одружилися. Я дуже щаслива в шлюбі. Єдине чого боюся – як би самій не стати жepтвою якогось розіграшу, які мій чоловік-актор просто обожнює”.
Копіювати
