Реванш “прастыхлюдей(тм)”
Krapyvenko Dmytro:
А вам не здається, що популярність Зеленського – це ознака реваншу? Ні, це не реставрація Януковича, і олігархи, будемо відверті, за ці роки ніде не ділися. Я про інше.
Феномен Зеленського – це помста обивательської посередності. Тієї, що не йшла на Майдан і на фронт, а тихо відсиджувалася біля телевізора, розметала харчі в супермаркетах і бензин на АЗС, скуповувала бакси в обмінках.
Та, для якої цінності – це те, що у шлунку і в коморі, а духовні потреби обмежуються переглядом 95-го кварталу і освяченням шинки на Великдень.
Це їхня помста усім “сильно вумним”. Це помста тупої молоді, що вчиться в третьосортних універах, куди беруть з мізерним рівнем ЗНО або взагалі без нього.
Це помста сірості, бидляцтва і малоросійства. Помста сцикунів, які думають, що війну зупинить магія, а не кров, піт, жертви й відвага. За тріумфом посередності завжди йдуть страшні речі: поразки, тоталітаризм, зневіра, поневолення. Будьмо пильні і опираймося реваншу!
Victor Tregubov:
Pеванш никаких.
Реванш маршруточника, которому “на политику на***ть”, но который ненавидит АТОшников за то, что приходится их возить бесплатно. А еще за то, что их существование подрывает его веру в собственную мужественность.
Реванш латентной ваты. Которая не то чтобы за русский мир, но которой привычно в постсоветском, где КВН, смешные гэкающие украинцы и оливье с голубым огоньком.
Реванш частных лиц в греческом смысле этого слова. Тех самых, которые “вне политики”, которым абы пожрать, поржать да поспать.
Ігор Вороневич:
Тому боротися потрібно не проти бідності, а проти невігластва.
Джерело: Dmitriy.Chekalkin
Копіювати
