Подаємо мовою оригіналу:
Що нам робити з топ-хабарниками?
Стимули + жорстке покарання, обов’язково в пакеті! Стимули не працюють, якщо покарання відсутнє.
Скільки не підвищували зарплати і пенсії — прокурорам, слідчим, суддям, а толку немає, корупція зростає, навіть під час війни. Зарплати в них як для нашої небагатої країни — захмарні, сотні тисяч, півмільйона і більше щомісяця, вони неспівставні ні з доходами вчителя, лікаря, чи інженера, ні навіть Головнокомандувача Залужного. Що робити?
Я запропонував рішення у вже далекому 2009му, впевнений — рішення правильне, воно би викорінило корупцію суттєво, і зараз лише з сумом констатую — ми бездарно згаяли з того часу 14 років. Чому?
Слідчий, прокурор і суддя — ці три категорії є ключовими в системі правосуддя. Вони забезпечують 1) невідворотність і 2) справедливість покарання злочинців, або — не забезпечують, набиваючи хабарами свої кишені й матраци.
Від рядового слідчого в райцентрі — до керівника слідчого управління НАБУ, БЕБ чи СБУ, від районного прокурора — до Генерального прокурора чи керівника САП, від районного судді — до голови Вищого адміністративного, Верховного, чи Конституційного суду.
У 2009 році, будучи депутатом, я зареєстрував законопроект, яким до стимулів (високих зарплат і пенсій) додав жорстке покарання за хабарництво саме для вказаних трьох категорій — слідчий, прокурор і суддя. Яке покарання?
Якщо будь-хто з них узяв хабар у $10,000 чи більше і в підсумку вивів з-під покарання злочинця, чи ще гірше — посадив за ґрати невинну людину, то для такого слідчого, прокурора чи судді:
1) пожиттєво тюрма,
2) без права амністії чи помилування,
3) конфіскація майна його родини.
Жорстко? Так. Жорстоко? Так. А як інакше, коли отримуючи щомісяця величезну зарплату (ми їм платимо своїми податками), вони все одно за хабарі нищать нашу віру в справедливість, нищать віру в свою державу?!
Той мій законопроект підтримали всі фракції — 364 голоси «за», понад конституційну більшість. Але — тодішній Президент (Ющенко) наклав вето і не дав законопроекту стати Законом.
Противники закону кричали, що в разі вступу його в дію звільняться з посад третина слідчих, суддів і прокурорів. А я відповідав — нехай звільняються хоч половина, хоч три чверті, вони все одно лише калічать долі людей і набивають собі матраци.
Я вносив проект повторно ще кілька разів, потім його вже без мене вносили 55 депутів з усіх фракцій — все мимо, до голосування не доходило. Суддівсько-прокурорська мафія була сильнішою за президентів з міністрами і депутатами, сильніша за наше суспільство.
Чи вона й зараз сильніша за нас усіх, включно з Президентом? Бо жодного з топ-чиновників чи топ-корупціонерів дотепер так і не посадили, вірно ж? А якщо нема жорсткого покарання, значить нема пакету, значить стимули/зарплати можна їм підняти в 100 разів, 1000 разів вище Залужного — не зміниться НІЧОГО!
Я вже давно не депутат і з радістю віддам авторське право на той давній законопроект будь-кому — Президенту, Кабміну, депутату, хто має право законодавчої ініціативи і, головне, має щире бажання викорінювати корупцію і відновлювати судочинство і справедливість — уперед, реєструйте, голосуйте, саджайте, починаючи з топових, мільйонних хабарників!
Небагато, 3-5 резонансних посадок буде достатньо, але дійсно пожиттєво, без права амністії і з конфіскацією усього майна родини хабарника. Тоді решта або звільняться самі, або стануть в однострій і триматимуть планку Закону.
Копіювати
