Ірина Луценко
Все частіше і наполегливіше в суспільство вкидаються заклики до швидкого миру, згадується формула Штайнмаєра, але людям не кажуть і на пояснюють, якою ціною буде досягатися цей мир.
При Порошенку ми говорили про мир тільки ціною перемоги. А це значить повернення наших бранців, виведення російських та окупаційних військ, повне роззброєння і розмінування всієї окупованої території, відновлення кордонів і взяття їх під контроль українськими прикордонниками.
Цього сьогодні не чути…
Україна за президентства Порошенка наполягала на іншому порядку дій. Спочатку ми встановлюємо контроль над своїм кордоном, потім на звільнених територіях проводяться вибори, і їм буде надано особливий порядок самоврядування, а не статус. Про останнє минула влада не говорила, оскільки мало хто вірив, що Росія піде з Донбасу. І це логічна позиція, якої варто дотримуватися.
Зараз відчувається, що Захід налаштований примусити до миру Україну будь-якою ціною. Може виявитися, що ціною існування України. Зараз західні лідери можуть давати різні гарантії і обіцянки на кшталт того, що Росія не втручатиметься у справи Києва і т.п. Але ми знаємо, що після того, як підемо на поступки, цим гарантіям гріш буде ціна. Будапештським меморандумом доведено.
Цілком імовірно, що якщо Зеленський піде на капітуляцію і погодиться на формулу Штайнмаєра, Росія не зупиниться на досягнутому і продовжить відривати від України інші частини.
А що ж далі? Швидкість прийняття неякісних, контраверсійних законопроектів монобільшістю та анонсовані 365 змін до діючої Конституції, зміна ЦВК – чи це не карколомне повернення держави в інший бік – у бік агресора?
Дуже тривожно і прогнозовано…
Джерело:bbc-ccnn.com
Копіювати
