У 2025 році усі християни попри різні календарі будуть святкувати Великдень одночасно – 20 квітня. Таке трапляється рідко – раз на 3-4 роки. Але це пов’язано зі специфікою вирахування цього свята та збігу астрономічних явищ. Хоча православні та католики намагаються домовитись, щоб і надалі разом святкувати Великдень, проте шансів на це практично немає.
Тож більша частина українців, які цього року святкуватимуть Великдень разом з усім західним світом, наступного повернуться до старої практики.
Хоча ще з вересня 2023 року Православна церква України та УГКЦ відмовились від старого Юліанського календаря та святкують Різдво 25 грудня, проте з Великоднем (у народі часто називають “Паска”), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, зовсім інша ситуація.
Й новацій там швидко не буде.
Визначення Великодня для християн – це складна річ.
Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.
Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.
Як рахують Великдень
Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.
До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.
Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна. Церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.
Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.
До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 13 квітня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 20 квітня.
За Юліанським календарем весняне рівнодення 21 березня насправді настає 3 квітня. Але через те, що перший повний місяць після весняного рівнодення аж 13 квітня, тому й перша неділя після повні – свято Великодня – у католиків та православних збігається.
Так склалося, що у православних Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар іноді порушує це правило.
Цього року Пейсах 12 квітня, тому і для православних дата 20 квітня для Великодня є прийнятною.
Наприклад, минулого року старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем та пізній Пейсах вивів православний Великдень аж на 5 травня, тоді як католики його відзначили ще 31 березня.
Загалом Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так і є 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так було в 2024 році).
Різниці в два-три тижні не буває.
Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.
Копіювати
