На його відреагували понад 5,5 тисяч чоловік, а 7,4 тисяч – поділилися цим відвертим зверненням.
Його автором є 25-річний Роман Ялч.
«Я молодий і повний сил чоловік. Про таких, принято казати – майбутнє України. Та чомусь я не потрібний своїй країні. Їй не треба спеціалістів, робочих і людей науки», – зазначив він.
Роман пише, що заробити на свою квартиру в Україні не можливо, навіть працюючи на кількох роботах. Більш того, щоб купити телефон – потрібно брати кредит.
«Маю вищу освіту і мав би працювати за спеціальністю ні про що не думаючи та знову ж таки магістри, спеціалісти і робочі не треба моїй країні. А якщо і треба то за копійки… Середня зарплата реально складає 200$. Реальна середня зарплата, а не те, що ліплять по ящику», – йдеться в пості.
Тому хлопець вирішив поїхати за кордон.
«Залишити свою сім’ю, кохану, друзів, знайомих і взагалі все своє. Короче роблю по 12 годин в другу зміну. Не важливо в якій країні і ким. Приходжу з такими ж заробітчанами вночі і ледве рухаю ногами і руками. Тут багато молодих хлопців, які мають дітей і теж знімають квартири. Хоча ми всі різні наші історії зводяться до одного – дітей не нагодуєш патріотизмом, жінці не купиш нічого за любов до своєї країни, а батькам не допоможеш байками про світле завтра», – пише Роман.
При цьому його дуже обурила звістка про те, що заробітчани мають сплачувати податок.
«У мене питання – ви там часом не о*уїли? Замість того аби зробити робочі місця і гідну зарплату, ви змушуєте людей виїжджати на заводи в ж*пу і відчувати себе там рабами, а в кінці просто збиваєте з них бабки? 20%! Придумано не погано, але Хер вам! Не дам нікому ні копійки. Нехай хоть депортують і позбавлять громадянства», – обурюється українець.
«Чому я мушу робити десь, залишивши всіх своїх щоб вижити, а з мене просять податки? Чому найти роботу у сраній Польщі чи Чехії легше ніж в моїй країні? Для того аби хтось забрав те, що я чесно заробив! І не я такий один. Повірте мені. Я багато де їздив і багато ким працював, але такого безпорядку не бачив ніде. Кожен хоче кинути тебе і віджати.
Майже всі мої друзі у Штатах, Бельгії, Голандії, Словакії і так далі…спочатку їхали туди просто заробити гроші і з грошима зробити бізнес. Хто шо – кафе, магазин, мийку… кожному своє. І знаєте що? Х*р з них хто вернувся! Тому, що виявилось навіть, якщо ти маєш гроші і ти чесна людина, яка хоче чесно працювати і давати робочі місця іншим, в цій країні, треба відкашляти кожному спиногризу і в кінці кінців ти залишишся з дустом. При цьому всьому тебе держава, як підприємця ніяк не підтримує, а тільки вимагає. Саме тому всі вони з своїм бізнесом не тут, а за бугром. Думайте люди…», – підсумував своє емоційне звернення Роман.
Копіювати
