Найближчим часом старовину реліквію обіцяють повернути на маківку собору.
Вже більш ніж пів року Софійський собор у Києві залишається без центрального хреста. Його зняли на реставрацію наприкінці минулого року.
ТСН.ua дізнавався, що зараз відбувається з головною реліквією собору та коли її повернуть на місце.
Падіння хреста – недобрий знак
Навколо хрестів Софійського собору дуже багато містики. Все почалося за 40 днів по початку війни, коли під час сильного буревію впав один з них.
“Багато українців побачили у цьому недобрий знак, а вже за 40 днів Росія пішла війною на Україну. Хоча насправді хрест впав через корозію у кріплені. Адже остання реставрація хрестів собору відбулася у 1967-1968 роках. Хрест, що став “недобрим знаком” перед початком війни, ми відновили за кошти мецената. Скажу більше, меценат дав кошти на відновлення інших п’яти хрестів собору, стан яких був не кращим”, – розповідає ТСН.ua Вадим Кириленко, головний реставратор Національного заповідника “Софія Київська”.
П’ять хрестів Софійського собору були відновлені, освячені та встановлені на маківки святині у грудні минулого року.
Чому демонтували центральний хрест Софії
Далі реставратори взялися за центральний або головний хрест собору, бо як виявилося, він теж знаходився в аварійному стані. Вага центрального хреста – 150 кілограмів, а його довжина 2,5 метри.
“Щоб дістатися до центрального хреста та провести обстеження, ми використали єдиний в Україні кран за допомогою якого можна піднятися на висоту у 62 метри. Каркас хреста був “новим”, а от його облачення (чеканка) виявилися старими, а також мали сліди повторного використання. Були помічені отвори від попередніх кріплень. Усі ці факти вказували, що у 70-х роках повну реставрацію хреста не проводили, а каркас за роки експлуатації значно постраждав від корозії. Тож було ухвалено рішення демонтувати хрест для реставрації, що ми і зробили 30 грудня 2023 року“, – розповідає Вадим Кириленко.
“Негайно поверніть хрест на собор!”
Демонтаж центрального хреста Софійського собору викликав чимало хвилювань та нарікань у звичайних громадян. До заповідника телефонували та вимагали повернути хрест.
Також були звернення від громадських організацій, навіть писали петиції та скаржилися у державні органи влади на заповідник. Люди переконані, що відсутність хреста спричинить нові неприємності для міста та країни.
“Ми багатьом писали відповіді та пояснювали чому саме демонтували хрест та коли його повернемо. Я особисто інформую про перебіг реставрації кожного тижня на своїй сторінці у соціальній мережі. Українці переконані, що війна закінчиться, як тільки хрест повернеться на маківку Софійського собору. Звісно, що люди мають право вірити у дива, але ж і ми не можемо так швидко закінчити усі роботи, бо робимо все відповідно до сучасних технологій”, – розповідає Вадим Кириленко.
Унікальне облачення та розстрільна стаття
Він додає, що в архівах було знайдено документ про списання коштів на позолоту та виготовлення нового центрального хреста собору, але ця інформація не відповідає дійсності.
“Це дійсно вражаючий факт, бо у радянські часи за такі витрати золота загрожувала розстрільна стаття. Тодішні реставратори на новий каркас змонтували старовинне облачення хреста. Є дві версії такого вчинку. Перша – щоб встигнути вчасно закінчити реставрацію, а друга – зберегти унікальне автентичне облачення головного хреста собору, бо воно має для історії величезну цінність”, – пояснює Вадим Кириленко.
Він додає, що у радянські часи ставлення до хрестів у партійних босів було негативне, та й на таку висоту для перевірки ніхто б не піднявся. Як би там не було, але тодішні реставратори залишили нащадкам оригінал головного хреста Софійського собору.
Чеканка часів Мазепи та новий каркас
“Ми створили робочу групу, до якої увійшли найкращі реставратори України. Була розроблена нова технологія з реставрації старовинної чеканки. Каркас хреста, який встановили у 70-х роках, серйозно постраждав від корозії – чорний метал майже 60 років контактував з кольоровим металом. Тому було прийнято рішення виготовили новий каркас з нержавіючої сталі з гарантію на 100 років експлуатації“, – розповідає Вадим Кириленко.
Цікаво, що реставраторам вдалося встановити приблизний вік чеканки. Майстер, який її виготовляв працював вручну, на свій смак та розсуд, бо малюнок у багатьох місцях не співпадає симетрично. Тобто це унікальний витвір мистецтва.
“Була версія, що облачення хреста могли виготовити ще за часів Івана Мазепи. Тоді для вироблення позолоти використовували ртуть. Тож, якби під час хімічних аналізів чеканки ми знайшли ртуть, то це б підтвердило цю версію. Але, на жаль, ртуть не була виявлена. З’ясувалося інше, хрест міг бути виготовленим на початку XVIII або наприкінці XVII століття. Тривають дискусії щодо цього, але більшість науковців схиляється до першої дати”, – зазначає Вадим Кириленко.
Коли повернуть головний хрест?
Головний реставратор заповідника запевняє, що старовина реліквія вже найближчим часом повернеться на маківку собору.
“Реставрація центрального хреста Софійського собору вже завершена, її прийняла реставраційна рада Заповідника. Незабаром хрест буде освячений і встановлений. Зазначу, що всі роботи по відновленню виконувалися за кошти меценатів та мерії Лісабону, державні кошти не використовувалися”, – розповідає головний реставратор заповідника.
Дива під час встановлення хрестів
Щодо містики навколо хрестів Софійського собору, то у неї вже навіть вірять самі співробітники заповідника.
“Коли ми встановлювали відновлені хрести, то кожного разу щось знакове відбувалося. Наприклад, коли ми встановили хрест, який впав за 40 днів до початку війни, то на наступний день наші воїни звільнили Херсон. А коли встановили п’ять відреставрованих хрестів – отримали підтвердження про військову допомогу Україні від західних партнерів. Тому, всі з нетерпінням чекають, що ж станеться після того, як встановимо центральний хрест собору“, – підсумовує Вадим Кириленко.
Копіювати
