Лариса вийшла заміж рано, і не за кого-небудь, а за кращого хлопця в селі. Петро був гарним та роботящим, до того ж з інтелігентної сім’ї. Через декілька років подружнього життя Лариса зaвaгітніла вперше й наpoдила дівчинку, та не встигла вийти з декрету, як на світ з’явився малий спадкоємець.
Хоч Петро й утримував усю родину, грошей їм на все вистачало. Чоловік до того ж слідкував за господарством та не гребував виконувати й домашні обов’язки, коли діти вередували. Лариса ж займалася тільки собою та виконувала легку хатню роботу, та Петро їй ні разу за це не дорікнув – дуже кохав дружину.
Джерело:osoblyva.com
Через деякий час Лариса часто стала залишати дітей зі свекрухою, щоб побігти до мами на роботу в їдальню. Та насправді зачастила вона зовсім не до рідної неньки, а до немісцевого водія, який приїхав на час збору врожаю. Він був гарним, вихованим і ніжним, і Лариса незчулася, як закохалася.
Олесь умовив жінку покинути Петра та поїхати з ним. Лариса зібрала всі цінні речі та поїхала від чоловіка, лиш двійко дітей йому залишила.
Не встигла парочка доїхати до міста, як Олесь зупинився біля якогось магазину та попросив Ларису купити щось поїсти. Коли жінка повернулася, його й слід загув.
Справа дійшла до суду, і Петро сказав, що не хоче бачити Ларису і щоб вона навіть не наближалася до дітей. Усе майно було оформлене на Петра, тож Ларисі від розлучення нічого не дісталося. Олеся посадили на 2 роки. Виявилося, що він має дружину та дітей.
Так Лариса втратила все. Поневірялася вона світами цілих 5 років. Гуляла, поки не опинилася в лікaрні, тоді вирішила змінити спосіб життя. З роками все частіше почала думати про дітей. Та коли вирішила їх провідати, побачила, що в них з’явилася справжня мати, а її колишній чоловік нарешті отримав дружину, на яку заслуговував.
І хоч боліло серце в Лариси, вона раділа за дітей та Петра, жалкувала тільки через те, що втратила своє щастя й що віку доживати доведеться самій.
Копіювати
