Чи змінилася процедура вручення повісток та що загрожує за їх ігнорування.
Воєнний стан і мобілізацію в Україні подовжили щонайменше до 15 листопада 2023 року. Тож військовозобов’язані і надалі отримуватимуть повістки, дехто з них – повторно.
Сайт ТСН.ua пояснює, хто може отримати повістку восени, кому можуть вручити її вдруге, а кого точно не мобілізують. А також, які види повісток існують, чи змінилася процедура їх вручення та що загрожує за ігнорування повістки. Відповісти на ці запитання допоміг адвокат Ростислав Кравець.
Які види повісток вручають
В Україні під час дії воєнного стану вручають три види повісток:
- для уточнення даних – про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаного, місце роботи тощо;
- на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК);
- мобілізаційне розпорядження. Таку повістку можуть вручити лише після проходження ВЛК у разі, якщо військовозобов’язаного визнали придатним до військової служби.
Також існує четвертий вид повістки – про призов на строкову службу, однак він не відбувається під час воєнного стану.
Кому можуть вручити повістку восени
Оскільки загальна мобілізація триває, повістку восени можуть отримати такі категорії громадян:
- із досвідом військової служби – придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану чоловіки віком від 18 до 60 років;
- без досвіду військової служби – придатні та обмежено придатні чоловіки віком від 27 до 60 років;
- зняті і виключені з військового обліку чоловіки віком від 18 до 60 років (з “білим квитком”), які визнані придатними або обмежено придатними за станом здоров’я під час воєнного стану рішенням ВЛК.
Кого мобілізують насамперед
Відповісти, кого мобілізують до лав Збройних сил України восени першочергово важко, пояснює ТСН.ua Ростислав Кравець.
“На жаль, виглядає ситуація так що “дика” мобілізація і відсутність налагодженого обліку призвела до того, що фактично на потреби ЗСУ не можуть знайти фахівців і спеціалістів. Відбувається дуже неправильний підхід і з точки зору військової науки комплектування, і з точки зору моральної підтримки самих військовослужбовців і військовозобов’язаних”, – вважає адвокат.
Кого точно не мобілізують
Інші категорії громадян можуть піти на службу за власним бажанням, а саме:
- призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не проходили строкову службу, вони можуть добровільно підписати контракт із ЗСУ;
- жінки, придатні за станом здоров’я;
- особи з інвалідністю та ті, хто мають право на відстрочення від мобілізації за сімейними обставинами, з проходженням служби за місцем проживання.
Ростислав Кравець зазначив, що на сьогоднішній день, хоч Верховна Рада зменшила вік строкової служби в Україні до 25 років, президентом Володимиром Зеленським ці зміни ще не були підписані.
“Фактично до 27 років, якщо особа не служила, мобілізувати її не можуть, тому що строкової служби в нас зараз немає”, – пояснив ТСН.ua адвокат.
У разі, якщо особа обмежено придатна, її також можуть мобілізувати, зазначив Ростислав Кравець.
“Якщо особа не придатна і виключена з військового обліку, то мобілізувати її не можуть. Також не можуть мобілізувати осіб, звільнених з місць покарань, які вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини”, – додав ТСН.ua адвокат.
Хто може отримати повістку повторно
Частина чоловіків отримали повістку або добровільно прийшли до ТЦК після початку повномасштабної війни, проте їх досі не мобілізували. Серед них є ті, кого ВЛК визнала придатними, тож вони не мають права на відстрочення. Отже, уповноважені особи можуть вручити їм повістку повторно.
Відповідно до українського законодавства, уточнювати облікові дані в ТЦК необхідно упродовж семи днів після будь-яких змін. Втім, не рідше ніж раз на 5 років. Рішення ВЛК про стан здоров’я дійсне протягом року.
Деякі види відстрочення надаються на певний термін. Наприклад, на рік для навчання – потім необхідно надавати нову довідку. Бронювання діє шість місяців або поки існують відповідні підстави для установи.
Таким чином повістки можуть вручати повторно:
- якщо ВЛК військовозобов’язаний проходив понад рік тому;
- для перевірки облікових даних;
- для перевірки даних про заброньованого працівника;
- для перевірки обставин на відстрочення;
- для мобілізації.
“Повторно можуть вручити повістку також, коли особа не з’явилась з першого разу, за першою повісткою. То, звичайно, направляють повторну повістку, щоб особа з’явилась. Чи для уточнення даних, чи для проходження медичної комісії, чи безпосередньо вже мобілізаційне розпорядження для направлення в військову частину”, – зазначив ТСН.ua Ростислав Кравець.
Чи змінилася процедура вручення повісток
Процедура вручення повісток в Україні не змінювалася. За законом їх мають право вручати лише уповноважені ТЦК особи у будь-якому місці: на вулиці, за місцем проживання або роботи тощо.
“Тобто не виписуватися “на колінках” невідомо ким, невідомо як. Вручення може відбуватись будь-де, однак виключно уповноваженими особами від територіального центру комплектування. Є форма повістки, яка затверджена положенням про ТЦК, де зазначається прізвище, ім’я, по-батькові, адреса і мета, з якою вручається ця повістка”, – пояснив ТСН.ua адвокат.
Крім того, на повістці обов’язково має бути підпис військового комісара і печатка ТЦК.
Що загрожує за ігнорування повістки
За ігнорування повістки військовозобов’язаним передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Кожен випадок розглядається індивідуально, зазначив Ростислав Кравець.
“Звичайно, в більшості випадків це буде адміністративна відповідальність. Тому що для того, щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності потрібно доведення умисного ухилення від мобілізації. Це цілий комплекс заходів. Фактично все це встановлюється в рамках досудового розслідування і вже в суді. Чи дійсно особа умисно ухилялася від мобілізації. Тому що, наприклад, може так співпало, що видали повістку, а особа захворіла. Чи видали повістку, а в особи щось трапилось термінове, не зміг поїхати, чи якась інша обставина”, – пояснив ТСН.ua адвокат.
Так, якщо військовозобов’язаний не прибуває до ТЦК за викликом для уточнення даних або проходження ВЛК, йому загрожує штраф у розмірі:
- за перше порушення від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700-3 400 грн);
- у разі повторного порушення протягом року – від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3 400-8 500 грн).
За ігнорування мобілізаційного розпорядження загрожує кримінальна відповідальність від обмеження волі до 3 років до позбавлення волі від 3 до 5 років.