Ви все правильно прочитали, припинити усі соціальні виплати, в тому числі пенсії, субсидії, соціальні допомоги. Це слова не хворої людини, а заслуженого економіста України, голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Вона нагадала, що для нової кредитної програми Верховна Рада повинна прийняти так званий “антиколомойський закон”. З понеділка профільний комітет розглянув 16 тисяч поданих поправок, але зупинив роботу, коли залишилося менш як 100 поправок.
«Для того, щоб не було дефолту без кредиту МВФ, зараз треба припинити всі виплати з бюджету. Тоді дефолту не буде. Якщо Україна на це погодиться – щоб всі соціально захищені статті зупинити, всі – ні пенсій, ні допомоги малозабезпеченим сім’ям, ні на дітей, ні субсидій. Вже дуже небагато часу залишилося. З такою економічною стагнацією у нас вже зараз буде зовсім обмежений ресурс надходжень – я навіть не знаю, чи буде можливість для фінансування армії», – застерегла Южаніна.
Питання – де гроші, які наші пенсіонери вкладали в державу протягом 30-ти років, які ми зараз виплачуємо по 40% від зарплат, де решта податків? Що ми робитимемо через 5 оків коли кредити прийдеться віддавати?
Чому б вже не зменшити фінансування Верховної ради Кабміну, Адміністрації президента, судів, топменеджменту державних компаній? Цих коштів вистачило б на 25-20% фінансування соціальних програм. Якщо б ще зменшити апарат чиновників хоча б на 30-40%, ми б мали ще з 20% економії. Але ж ні, краще тримати цю армію дармоїдів, виплачуувати мільйонні премії, купувати їм елітне житло і залазити в кредити.
Соціальний кредит – це велике зло, знає кожен економіст. Соціальний кредит не вирішує проблеми, а лише відстрочує їх. Ми не беремо кредити на розвиток, ми не будуємо нові заводи, реорганізовуємо промисловість, економіку. Ні, ми плодимо антикорупційні органи, які стають ще корумпованішими, ми вбухуємо мільярди в незалежність судів та захмарні зарплати суддям, коли вони все одно корумповані та неефективні.
Країна йде на дно, а чиновники вичерпують з корита все що залишилось – ось як називається ситуація сьогодення. І ми самі цю ситуацію створили: ми бачимо хто приходить до влади і мовчимо, ми їздимо будувати їм маєтки, працюємо на них, бачимо махінації з документами, податками, на виробництвах і мовчимо. Олігархи та чиновники не змогли б натворити такої біди без нашої мовчазної згоди.
І розплачуватись за нашу «дивну війну» прийдеться нашим дітям та онукам, як ми зараз розплачуємося за бездіяльність наших батьків коли різались заводи на метал, розорювались ферми.
Не самі нинішні олігархи та чиновники розрізали та розпродували заводи, вони давали вказівки, а робили це прості люди. Хтось отримував за це зарплату, хтось сам мав невеличку вигоду і радів від того. Це потрібно прийняти і визнати, щоб не настав той «щасливий» день, коли за чужі кредити нам прийдеться продати все що маємо та піти з торбами. Ті хто наживається зараз із міжнародних кредитів та допомог потім їх сплачувати не будуть, – тягар залишиться на нас.
Автор Олександр Ткачук
Копіювати
