Микола Пасічник помер. Ця новина мала би викликати в мене смуток. Натомість вона викликає в мене лють. Страшну і дику лють.
На цьому фото йому – 72 роки, він – на Майдані. Там, в січні 2014, його побили, кинули в СІЗО і почали фабрикувати проти нього кримінал. Шити білими канатами, брутально і тупо.
Микола Пасічник помер, не дочекавшись правосуддя. Судовий розгляд проти обвинувачених у фальсифікації його справи ще навіть не почався по суті. Вже рік Оболонський суд розглядає відводи суддів.
Особливий привіт – судді Оболонського райсуду Олені Жежері. Вона пів року (пів, бл*дь, року!) не могла знайти час розглянути самовідвід свого колеги. Переносила і переносила. Коли розглянула, виявилося, що на це їй потрібно було 5 (п’ять!) хвилин.
За пів року вона не знайшла 5 хвилин!
Суддя Жежера – це втілення насмішки над правосуддям. Над правом потерпілих на це правосуддя, на розумні строки цього правосуддя.
Тим часом слідчий, який фальсифікував справу проти Пасічника, далі собі працює в поліції. В нього – все добре. Він – молодий і повний сил.
Танцюйте, покидьки. Це – ваше свято.