Не про шорти в АП і не про шкільну форму, а про реальні зміни.
Це ліки моєї мами. Вони придбані за програмою «доступні ліки».
Через серйозні проблеми з серцем медикаменти потрібні їй щодня. Без них вона не проживе.
Середній щомісячний чек – 1000 грн.
Пенсія мами – 2000 грн.
Раніше ці ліки без допомоги дітей були для неї недоступними. Зараз вона може отримувати частину з них безкоштовно.
Процедура проста. Йдете до сімейного лікаря. Він вносить інформацію у програму. Вам на телефон приходить код. Йдете до аптеки, показуєте код, обираєте ліки. Є варіанти повністю безкоштовні, є їх іноземні аналоги, за які потрібно трохи доплатити.
На фото ліки вартістю 720 грн. Більшу частину (555 грн) компенсувала держава.
Для мене і моїх рідних це суттєва економія. Для багатьох людей без фінансової підтримки, ця програма – єдиний шанс вижити.
І я розумію, що це не лише результат перебудови системи закупівлі ліків – тепер їх купують через міжнародні організації напряму у виробників, а не у підрядників.
Це, в першу чергу, сміливість однієї жінки, яка пішла проти системи і запровадила кардинальні зміни в умовах тиску фармацевтичної мафії.
Дуже шкода, що 73% не оцінило цих зусиль і скоро все повернеться на круги своя. Оскільки вже очевидно, яких реформ очікувати від Зе і його команди.
Попереду нові вибори і, судячи з усього, ще більша прірва, куди нас затягують любителі «помазати на хліб».
Копіювати
