Тетяна Висоцька
Порошенківщина (ОНОВЛЮЄТЬСЯ, у кінці – бонус, вірш місцевого автора). Кілька фактів про запланований на сьогодні візит президента України на Закарпаття.
О 7:30 ранку 7 автобусів з бюджетниками вирушили з Ужгорода на Красне поле (село Рокосово Хустського району Закарпатської області), де сьогодні чекають президента, який візьме участь в урочистостях з відзначення 80-річчя Карпатської України.
Сам Петро Порошенко прилетить туди на гелікоптерах з аеропорту Ужгорода. Щоб не бачити стану доріг?
Примітно, що три гелікоптери вже сьогодні зранку прилетіли в аеропорт Ужгорода і чекають на президента.
Масовку сотнями голів звозять з усіх районів.
Незважаючи на це, днями місцевих школярів організовано виводили прибирати узбіччя до приїзду глави держави. (Ідея суботників для молоді непогана, але чому чистоту наводять лише для Порошенка?)
Комунальники останні кілька днів у поспіху засипали ями, не здійснюючи повноцінний технологічно ямковий ремонт. Тому скоро все розвалиться: але президента порадують.
Також у селі проводилися тренування посадки гвинтокрила. Маразм.
Місцеві кажуть: «Кучма приїздив, Ющенко приїздив, але такого кіпішу не було!»
А закарпатець Юрій Бабинець написав до приїзду Петра Порошенка вірш на місцевому діалекті (опублікований у місцевих інтернет-ЗМІ):
Вам розкажу: было сночи,
няньови ся сон приснив:
Порошенко д нам у гості
вертольотом прилетів.
На периметр бодігарди
(вби дако го не встрілив!).
Ну а Петя, як обычно,
агітатор, блін! Поплив!
«Мова,армія і віра!»-
так ся солодко несе.
Слухав няньо…, Пой до хижі,
там розкажеш всьо сесе!»
Йдуть на кухню: «Перебач ня,
чим тя гостити? ни є!
У генделику «на віру»
вже два тижні, список є!
Холодильник видиш? Миш там
ся завісила давно!
Кури лиш, коровка й свині-
вто спасіння нам єдно!»
Церкву видит Порох з кухні,
звідать: «Чій патріархат?»-
«Я у церку хожу д Богу,
томос твій…» -а дале мат.
«Студено в тя туй, неборе! —
Порох всім ся тілом стряс.-
«Мова ня чогось на гріє!
Де наш, український, газ?
Кажеш, армія в нас сила?
А 5 років де сь ходив!
ЖонИна сестра звонила,-
«град» у двір їм прилетів!
Живеме туй на отшибі-
лиш ото ти й помогло!-
не спасли би й бодігарди,
вби узнало всьо село!
Лети гет, допоки сь цілий,-
и всій «шоблі» передай,-
Будеш мати «хрєн» великий,
а не голос наш!.. Бувай!»