Одразу після захоплення влади, більшовики розгорнули глобальну систему брехні, яка називалася пропагандою.
Народ жорстоко голодував, а більшовики – як висловлювався товариш Ленін – “архітаємно” отримували жирні продовольчі пайки.
От вам місячна норма пайка “відповідального працівника” Раднаркому у 1920 році (на 1 члена родини):
борошна – 9 кілограмів; масла – 675 грамів; олії – 900 грамів; цукру – 450 грамів; крупи – 3 кілограми 150 гр; м`яса – 4,5 кг; риби – 4,5 кг; овочів 16 кг; чаю – 112 гр.
Звісно, що це не найвища радянська еліта. Найвища (Ленін, Троцький, Свердлов, Дзержинський та інші) мали зовсім інші пайки. Там вже була й ікорочка, і сирочок, і навіть цукерки.
Це не рахуючи того, що давали їхні маєтки, “віджаті” у буржуїв. Лише маєток “Горкі”, який забрав собі Ленін, мав корівник та птахівник, які освітлювалися за допомогою електрогенераторів а сад з городом мали площу 5 гектарів.
Там було все: полуниця й вишні; помідорчики та огірочки; картопелька та яблучка; порічки та малина…
А ще для товаришів комісарів – кремлівська їдальня, що її теж організували “архітаємно” ще у 1918 році.
Тут подавали кілька видів сирів; делікатесну рибу (сьомгу, осетрину, стерлядь, вугрів); мариновані грибочки та огірочки; свинину, телятину, курочок, рябчиків, індичок.
Жерли не лише в їдальні, але й брали “обіди на додому”, одразу по кілька порцій. Замнаркома Цурюпа (про якого потім фільми знімали, як він буцімто свідомість від голоду втрачав) був жирнючий і увесь час їв. Для цього він затарювався в їдальні одразу шістьма-сімома обідами.
А знаменитий російський історик і письменник Дмитро Мережковський дійсно непритомів від голоду; поет Олександр Блок теж, – від голоду у нього навіть розвинулася цинга й почали випадати зуби. Блок фактично й помер від недоїдання. І таких нещасних було доста.
А в цей час один з найближчих поплічників Леніна – Леонід Красін в листах дружині, яку завбачливо відрядив до Лондона, що лише обідів має двічі на день і скаржився на надлишок м`яса в них.
А які автівки мали більшовицькі комісари! У Леніна їх було півдесятка, більшість – з гаража останнього російського царя Миколи ІІ. Сталін у 1917 році отримав суперрозкішний “Vauxhall”, який свого часу замовили в Англії спеціально для вдової імператриці Марії Федорівни, але “Кобі” не сподобалося, що він бів відносно тихохідний, тому Сталін пересів на “Packard Twin Six”, перший у світі автомобіль з 12-циліндровим двигуном.
А скільки мільйонів було у більшовицьких вождів у закордонних банках!
Ленін мав 75 мільйонів франків у банках Швейцарії. Дзржинський – 80 мільйонів. Стільки ж Зінов`єв. Троцький тримав у Швейцарії 90 мільйонів франків, а ще 11 мільйонів доларів в банках США. І зауважте, долар тоді і долар зараз – дві величезні різниці…
А в кіно та книжках народу розповідали, як товариш Ленін чай моркв`яний пив вприкусочку із шматоком чорного сухарика: мовляв, так бідував вождь.
СРСР мав під собою міцне підгрунтя – глобальну нахабну брехню. Нинішні рф є спадкоємницею “совка” і теж покоїться на тому ж таки матеріалі. Але…
Але СРСР впав. Впаде і новітня бридка путінська імперія. Бо як говорить українське прислів`я: “Все минеться, а правда лишиться”.
Копіювати
