Командир артилерійської батареї одного з підрозділів Збройних сил України Ярослав Вакалюк разом із побратимами звільняв Балаклію та Ізюм від російських окупантів Про це він розповів на своїй facebook-сторінці, передає “Еспресо.Захід“.
З його слів, ця операція здавалася безумством, проте стала новим доказом геніальності українського командування і воїнів.
“Звичайно, зараз всім дуже хочеться тішитися й захоплюватися, як круто пройшла операція. Але, щоб хоч якось зрозуміти наш стан на етапі планування, уявіть собі, що операція ще не відбулася. Ви не уявляєте, як вона буде проводитися і не знаєте всіх її нюансів (через таємність тих нюансів)”, – розповідає Ярослав Вакалюк.
Він зазначив, що командування пояснило бійцям, яке їхнє завдання: піхота має пробити перший рубіж оборони противника, пройти вузьким розмінованим коридором через замінований рубіж, а далі протягом двох-трьох днів прорвати фронт завширшки 20 км, углиб на 60 км до річки Оскіл, розвернутися на південь в напрямку Ізюма і вдарити по противнику в тил. При цьому, прямуючи маршрутом, необхідно уникати боїв за населені пункти.
“І тепер скажіть, що це – не безумство. Саме тому, коли я прийшов до своєї батареї і розказував їм план дій, то почав зі слів: “План – г*вно, шанси на успіх – мінімальні, беззаперечно ми всі загинемо. Чого ж ми чекаємо?” Нехай не гнівається на мене моє безпосереднє командування, але я не впевнений, що якби операцією керував не Залужний, то я б так безкомпромісно не пішов би на цю авантюру”, – пише військовий.
Артилерист під час наступу ішов приблизно на 5-10 км позаду піхоти. Піхотинці ж “проривалися у перших рядах із шаленим темпом”.
“Багато чого для мене було в цій операції новим. Якщо раніше наша піхота утримувала рубежі, але основне вогневе ураження робила артилерія, то тут більшу частину робила піхота. Взагалі ця операція показала: “піхота – цариця полів” – це не пусте твердження”, – пише військовий.
З його слів, операцію командування спланувало більш ніж геніально. Найцікавішим моментом, продовжує боєць, для нього стала поінформованість противника. Старт операції переносили декілька разів, і за час очікування українським військовим встигли донести всі деталі.
Валерій Залужний — непередбачуваний. Та й навряд чи Збройні сили у такий самий спосіб ітимуть в контрнаступ – щоразу буде щось нове.
Ярослав зауважує, що ми часто захоплюємося американською армією чи іншими арміями НАТО, та повинні розуміти, що вони насправді – доволі неповороткі. Тоді як наші Збройні сили – це щось нове.
“Ніби за управління взялися не старі генерали, а люди, які до того розробляли бізнес-стратегії найбільших технологічних компаній e світі. Ніби взяли Маска, Безоса, Гейтса, Джобса і всіх їхніх топ-менеджерів і запропонували їм створити стратегію перемоги у війні. І вони мислять нестандартно – не як військові.
На закінчення моєї рефлексії можу тільки констатувати, що Залужний – найкраще, що сталося з нами в історії Незалежної України.”, – пише він.
Додамо, що Ярослав Вакалюк воював в зоні АТО/ООС, а 25 лютого знову пішов боронити Україну.
Копіювати
