Уся Кубань, Ставрополля, більша частина Вороніжчини – це все було українськомовне населення.
Першу карту поширення української мови створили 1871 року.
Її пізніше “Батько всіх народів” Сталін перекроїв по-своєму.
Про це заявив директор Інституту української мови Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко в Конституційному суді.
Він розглядає депутатське подання щодо конституційності скандального мовного закону “Ківалова-Колесніченка”.
“На цій карті, якщо було менш як 60 процентів україномовного населення, то спеціально позначали. Усе точно передано. Берестейщина, Брестська область, частина Польщі аж під Люблін, Східна Словаччина, Південна Гуцульщина і Південна Буковина – це все україномовні землі”, – наголосив Павло Гриценко.
“На цих територіях віддавна церкви були, так звана Митрополія Київська. Тим паче, в Румунію українці принесли книгодрукування.
А найдавніші пам’ятки української мови – це пам’ятки, написані у Сучаві, тепер це Румунія, кінець XIII – XIV століть, староукраїнською мовою”, – продовжує професор.
“Міф про російський Донбас, коли ще 200 кілометрів на схід була Україна і Азовське море було внутрішньоукраїнським, – це результат реалізації змішування народів.
Український хлопець ніколи не служив Україні, його треба було відправити десь, щоб він забув українську мову. Сюди присилали інших. Це доктрина змішування. Тому говорити, що росіяни є одним із корінних народів тут, в Україні, – неправильно”, – пояснив науковець.
Копіювати
