У Монастириському районі Тернопільської області повторюються події китайського міста Ухань, яке стало епіцентром зараження новим коронавірусом COVID-19 у КНР. За останні два тижні в 26-тисячному районі офіційно є 83 заражені. Серед них – 32 медики.
Там немає ні інфекційного відділення, ні масок або ліків. Ситуація ускладнюється панікою місцевих жителів, а також відвертими порушеннями правил карантину упродовж перших днів, адже, по суті, спалах захворювання в регіоні просто пропустили. Тепер все тримається на плечах волонтерів і самовідданих лікарів.
Що відбувається в одному з основних епіцентрів поширення коронавірусу в Україні, про що мовчить влада та як історія Монастириська може повторитися в будь-якому куточку країни.
Що зараз відбувається в епіцентрі хвороби?
Тетяна Сіванік працює інфекціоністкою в Монастириській районній лікарні рівно два місяці. Дівчина повернулася додому в село Савелівка після закінчення інтернатури в Івано-Франківському національному медичному університеті.
Тетяна заміжня, у неї є однорічна дочка, і зараз молода лікарка перебуває на 4-му місяці вагітності.
Тетяна розповідає, що за її здоров’я хвилюються рідні, але вона переконана: хто боїться, той і хворіє. Тому намагається з холодним розумом аналізувати всі ризики та не полишає пацієнтів.
Дівчина просто змушена важко працювати щодня. В її рідному районі десятки заражених коронавірусом, а місцева лікарня не пристосована до роботи з такою кількістю пацієнтів. Незважаючи на очевидні проблеми з навантаженням і ризиком захворіти на COVID-19, Тетяна Сіванік готова рятувати своїх односельців.
“Я не боюся коронавірусу. Це звичайний вірус, який належить до групи респіраторних захворювань. Він не страшніший за грип, тому що також спричинює важку пневмонію. Важко переносять COVID-19 тільки 10% хворих – люди старшого віку або ті, хто має супутні захворювання”, – розповідає молода лікарка.
Складнощі в роботі відчуває і її колега з Монастириська Віталій Трищук. За його словами, критично хворих у районі немає, але ситуація не найкраща, є один летальний випадок. Частина осіб із середнім ступенем тяжкості лежить у реанімації, частина – у госпіталі. Решта перебуває на лікуванні з легкими симптомами в інфекційних палатах.
“Нам не вистачає середнього та молодшого персоналу. А що зробити, люди працюють за копійки. Поки ніхто й жодних грошей не отримав від держави, надбавок. Був виданий наказ, туди вписали окремі категорії лікарів, але поки люди працюють за ті мізерні зарплати, як і до всіх подій”, – підкреслив Віталій, а також додав, що в лікарні не вистачає респіраторів і тест-систем.
Тернопільська область серед лідерів за захворюваністю. Тут, згідно з офіційними даними, коронавірус підхопили більш як 100 осіб. Медицина в Монастириському районі, де велика частина заражених, перебуває в занепаді. Волонтери, влада й лікарі віділяють відразу кілька проблем:
- Немає інфекційної лікарні, її закрили кілька років тому. Саме тому всіх пацієнтів лікують у хірургічному відділенні! Гроші волонтери й влада шукають самостійно, але цього недостатньо.
- На момент оголошення карантину в персоналу не було нічого – ні костюмів, ні рукавичок, ні ліків. Медичних масок вистачить лише на тиждень роботи. У відділенні є кілька апаратів штучної вентиляції легень, але чи в робочому вони стані, невідомо.
Така ситуація може повторитися абсолютно в кожному куточку України. Зараз же на Тернопільщині зароджується український Ухань, де кількість хворих зростає, а лікувати їх нікому й нічим.
На три райони всього один дезінфектор
Заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь у ефірі ObozTv пояснює: частину пацієнтів перемістили в місцеве хірургічне відділення, де немає ні інфекційних боксів, ні спеціального обладнання для утримання занедужалих. Але за роки простою простіше звести нову лікарню, ніж переобладнати занедбану будівлю інфекціонки.
“Відділення справді не пристосоване до інфекційних хворих. Але рішення було ухвалено, що могли, те й зробили. Ми почали переробляти лікарню, звісно, не все є, але ми в процесі намагаємося переобладнати”, – підкреслив Дронь.
На уточнювальне запитання журналіста, чи є допомога з Києва, заступник голови РДА відповів: “На зарплати гроші дають, а все інше ми робимо своїми силами”. Також він додав, що в регіоні потрібно відновити відділення санітарної епідеміологічної служби, адже на три райони працює лише один дезінфектор.
Насправді ситуація досить сумна, а жителі району перебувають на межі зриву. Кілька десятків місцевих записали публічне звернення до президента Володимира Зеленського з проханням про допомогу. Це буквально крик душі, адже, зі слів самих людей, їх кинули, а влада абсолютно не допомагає громаді.
“У Монастириську вже кілька років поспіль не функціонує інфекційне відділення лікарні, а медичні працівники залишилися наодинці з проблемою! Вони в безвиході! Самі намагаються закупити апаратуру й усе необхідне на кошти громади, тоді як місцева влада демонструє бездіяльність!” – йдеться у зверненні.
Про це ж розповіла місцева волонтерка Ірина Ванат. Вона стверджує, що все впало на плечі громадських активістів, бізнесменів і діаспори з інших країн. Проблема в тому, що в пік загострення та за лічені дні надолужити згаяне складно.
“Нам довелося все організовувати, своїми силами закуповувати маски, одяг, респіратори. Ми не тільки для медиків це робили, але й для наших рятувальників в ДСНС. 21 або 24 набори купили, щоб хлопці змогли спокійно займатися дезінфекцією… Жодного зворотного зв’язку від влади я не бачу – ні від Києва, ні від області. Нам говорили, може, Віктор Ляшко (головний санітарний лікар. – Ред.) приїде, але він знову спілкувався з тими, хто сидить у владних кабінетах. З лікарями на місцях, волонтерами поки діалогу не було”, – підкреслила Ірина.
Звідки почалося зараження?
Джерел зараження було відразу декілька. Основне – від місцевого священника Олега Винникова. Він міг заразитися на похоронах іншого священнослужителя, у якого нібито не було жодного вірусу, але точно сказати ніхто не може. Далі за ланцюжком: Винников, імовірно, заразив прихожан своєї церкви.
Друге джерело – хвора медсестра, яка лікувалася в звичайній палаті. Тест показав грип типу А, тож місцеві лікарі спокійно з нею контактували, без спецзасобів. За кілька днів аналізи підтвердили COVID-19, її ізолювали, але тоді вже масово занедужали колеги. До того ж у медустанові була гостра нестача засобів спецзахисту, тому хвороба легко передавалася всім, хто був у приміщенні.
“Різкий стрибок заражень у всьому районі трапився тому, що почали проводити лабораторні аналізи, які й підтверджують зараження”, – підкреслив заступник голови РДА Павло Дронь.
Також свою роль відіграли люди, які прибули з-за кордону. Таких у місті достатньо.
“У нас ситуація нормальна, але, звісно, багато хто пішов на самоізоляцію. Не всі її відразу дотримувалися, особливо ті, хто приїхав із Польщі. Так наражали на небезпеку і себе, і близьких. Ми намагаємося вести соціальні мережі, спілкуватися всі разом, десь пару випускати. Бачу, що до багатьох вже доходить, що потрібно займатися саморозвитком і виправляти ситуацію”, – сказала Ірина Ванат.
Що в підсумку
Монастириський район опинився на межі виживання, повторюючи долю горезвісного китайського Уханя, в якому лише за офіційними даними коронавірус убив понад 2,5 тисячі осіб. Західні експерти стверджують, що загиблих у десятки разів більше.
Свого часу в Ухані пропустили початок епідемії – заражені люди спокійно розгулювали містом і виїжджали з Китаю, поширюючи інфекцію, від якої вже загинули 54 тисячі осіб у всьому світі. Почавшись лише з одного міста, сьогодні хвороба не залишила недоторканою жодну країну на планеті, а кількість хворих перевищила мільйон.
Монастириськ не був готовий до удару COVID-19 (як зараз не готові багато інших українських глибинок), а сьогодні ризикує стати епіцентром поширення вірусу в колосальних масштабах. Зовсім скоро почнеться посівна, а для жителів аграрного району, яким є Монастириський, це час активної роботи та “міграції” громадян між населеними пунктами.
Складно уявити, з якою швидкістю коронавірус пошириться спершу по 47 селах району, а потім вирветься за його межі, але рахунок піде буквально на дні. Погіршує ситуацію те, що COVID-19 вдвічі небезпечніший за звичайний грип, а один заражений може інфікувати більш ніж дві особи. Якщо влада й несвідоме населення допустять катастрофу, зупинити потік хворих буде практично неможливо: протягом декількох днів ліжка в лікарнях закінчаться, а заражений коронавірусом медперсонал, якого й так не вистачає, не матиме змоги допомогти пацієнтам.
Подібний армагеддон може повторитися в будь-якому регіоні України, якщо заходи, яких потрібно було вжити ще вчора, не застосують негайно.
Монастириський район стане лакмусовим папірцем, який покаже, що чекає всіх українців, коли пандемія досягне свого піку в країні. Чи кине влада нас у смертельній небезпеці – побачимо дуже скоро.
Копіювати
